09:30 / 06.09.2019 Общество

Володимир Карплюк відчув себе безсмертним?

В Ірпені знесуть будівлю суду, висотками ділянку забудує "гаманець" екс-мера

Коли тобі немає чого втрачати, ти здатен піти на найбільш відчайдушні кроки, аби взяти від життя на свободі все і трошки більше. Нова афера колишнього мера Ірпеня і кандидата-невдахи із найдорожчою рекламою на виборах до Верховної Ради Володимира Карплюка - саме із цієї серії.

Маючи над собою дамоклів меч із понад 10 кримінальних проваджень, які рано чи пізно будуть розглядатися в судах, Карплюк із компанією вирішив піти ва-банк і задля задоволення власної жадібності - рейдернути будівлю суду, аби згодом забудувати ділянку під нею висотками.

Ірпінський міський суд

В Ірпені на Київщині ходять чутки, що після приголомшливого програшу на виборах до парламенту та поновлення розслідування кримінальних проваджень, Володимир Карплюк провів низку цікавих зустрічей.

Окрім свого колишнього бізнес-партнера і автора найгучнішого будівельного скандалу з недобудованим мікрорайоном “Благодатний” Ігоря Вишнякова, до якого Карплюк літав по життєву пораду до Аліканте в Іспанію, екс-мер також проводив корупційні наради із найближчим оточенням в Польщі.

Однак, за непідтвердженими даними, Карплюк мав іще кілька окультних контактів чи то з ворожками, чи то з астрологами, які нібито нагадали йому безхмарну долю на найближчі роки. Через що Карплюк розправив плечі і відчув себе Дунканом Маклаудом, який може жити вічно і творити, що йому спаде на думку.

Інакше просто неможливо пояснити кричущу аферу, яка відбулась у місті останніми тижнями, коли з метою тиску на суддів Карплюк та посіпак цинічно переписали на себе вже другу будівлю… міського суду в Ірпені по вул. Мінеральна, 7.

Але про все по порядку.

Спочатку був військкомат

Історія питання тягнеться уже понад рік. Іще в липні 2018 року на сесію міської ради було винесено неоднозначне рішення: знести низку адміністративних будівель і передати земельні ділянки під житлову забудову оточенню Карплюка. Серед будівель був Ірпінський військкомат.

Восени роботи були успішно проведені, військомат попри протести громадськості і розголос у медіа - було знесено. Земельну ділянку віддали під забудову студенту-кальящику з податкової академії. Хоча насправді будувати там буде місцевий авторитет Олександр Пікулик (не плутати із тестем Вишнякова Василем Пікуликом, який теж забудовник).

Та в січні 2019 виявилось, що Ірпінська міська рада не мала права зносити військомат, бо він їй не належав. Колись у тому приміщенні раніше розміщувався Ірпінський міський суд. Сама ж будівля виявилась на балансі у Державної судової адмінстріації. Це “завгосп” всіх судів, структура, яка відповідає за їх матеріальне забезпечення. Очевидно, що посягнути на державну власність, та ще й такої могутньої “корпорації” - це виклик не для слабких. Проте у Карплюка не розрахували свої сили.

Передбачувано за фактом незаконного відчуження земельної ділянки було порушено кримінальне провадження, а саму ділянку - заарештував Ірпінський міський суд.

І тут спливли ще більш пікантні подробиці. Виявляється, задля того, аби отримати право забудовувати ділянку під військкоматом у центрі Ірпеня, Пікулик, як писали ЗМІ, заніс Карплюку і його міньонам у міській раді щонайменше $400 тис. Само собою, що після арешту ділянки на невизначений термін, та ще й отримавши фактично непереможного опонента в особі Державної судової адміністрації - з цими грошима Пікулик може розпрощатися. Історія настільки сподобалась місцевій громаді, що сьогодні її переказують із уст в уста як міську легенду, а прізвище Пікулика не вживають інакше, як із означенням “ірпінський лох”.

Утім навіть це - не кінець трагікомедії.

“Око за око”, “ділянка за ділянку”

Олександр Пікулик як поважний бізнесмен, зажадав сатисфакції. За однією із версій, які ходять кулуарами місцевої ради, до погроз фізичної розправи не доходило, проте обманутий забудовник нібито пригрозив колишньому мерові Ірпеня, що здасть всі схеми корупційної наживи в Ірпені правоохоронцям. Особливо ті, про які вони ще не знають.

Ця ситуація змусила Карплюка трохи порухатися. Одразу після перших арештів ділянки він спробував домовитися із суддями, аби вони зняли арешт і взагалі забули про існування цієї справи. Ще раз: просив суддів забути про справу незаконного руйнування приміщення, яке належить Державній судовій адміністрації. Судді, маючи досвід, інтуїцію і навички логічного мислення, відмовили.

І тут починається найцікавіше. Розуміючи, що втрачати йому нічого, Володимир Карплюк вирішив помститися судовій владі за неготовність “співпрацювати”. Однак на відміну від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який колись через образу на суддів зняв спецохорону з усіх судових установ, Карплюк вирішив піти “простішим” і зрозумілішим для себе шляхом - через рейдерську атаку.

2 серпня 2019 року державний реєстратор КП “Агенція адміністративних послуг” Олена Скоріна перереєструвала право власності на будівлю Ірпінського міського суду за адресою вул. Мінеральна, 7 у Ірпені за Ірпінською міською радою.

При цьому земельна ділянка площею 0,6 га, де розташована будівля суду, з січня 2014 року перебуває у власності Територіального управління тієї ж таки Державної судової адміністрації, що підтверджується даними Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, у колишнього мера план помсти виявився простим і примітивним, як і більшість корупційних схем в Ірпені: не хочете домовлятися про стару ділянку - заберемо і забудуємо вашу.

У цій афері щонайменше кілька складів злочину. По-перше, реєстратор грубо порушила вимоги законодавства щодо обов'язкового використання відомостей Державного земельного кадастру, тобто проігнорувала факт приналежності ділянки судовій адміністрації (державі).

По-друге, злочин скоїли і посадові особи Ірпінської міської ради, в чиїх інтересах ухвалювали рішення. Адже вони подавали документи на реєстрацію, завідомо знаючи, що вони роблять.

Юристи вбачають тут щонайменше скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією..., вчинені особою, яка має право доступу до неї), ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. За вказане передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6-ти років.

Ну а якщо буде доведено, що Володимир Карплюк особисто організував цю комбінацію з метою натиснути на суддів і помститися їм - то він сяде ще і за організацію чергової злочинної групи.

Утім, очевидно, що якщо Володимир Андрійович відчув себе безсмертним горцем, якому море по коліно і якому битва із Державною судовою адміністрацією в судах - не видається буревісником, можна лише побажати йому удачі і нових успіхів. Єдине, що тепер врятує його від довгих років в’язниці - це навіть не еміграція, а довідка із психоневрологічної лікарні про недієздатність. Бо інакше пояснити дії цього видатного діяча сучасності скоро буде неможливо.

Сергій СМЕТАНІН