10:58 / 01.04.2026 Общество

Бізнес-спрут та юридичне прикриття: як у Західному апеляційному та Касаційному господарських судах родинні зв’язки суддів допомагають дерибанити майно

Поки країна бореться за прозорість правосуддя, у Західному апеляційному та Касаційному господарських судах, схоже, вибудувалася стійка вертикаль, що працює в інтересах конкретних фінансових груп.

Аналіз судових справ демонструє дивну одностайність суддів різних інстанцій, яка завжди грає на руку групі компаній U BASE— ТзОВ «Ю-БЕЙС» та ТзОВ «ФК «КАНТІЄРО». У центрі подій — суддя Західного апеляційного господарського суду Ірина Юріївна Панова, чиї рішення систематично стають фундаментом для виведення майна у добросовісних набувачів на користь фінансових груп «Ю-БЕЙС» та «Кантієро», повідомляє Lenta.UA.

Схема «законного» вилучення майна у добросовісних власників тримається на трьох китах.

Перша ланка — Західний апеляційний господарський суд. Тут ключову роль відіграє суддя Ірина Панова. Ірина Панова — досвідчений гравець системи. Її кар’єрний шлях розпочався у Дніпрі ще в 90-х роках, де вона пройшла шлях від арбітра до судді апеляції. Саме цей «дніпровський слід» є ключем до розуміння її нинішньої взаємодії з Касаційним господарським судом. Цікаво, що у Вищому господарському суді вона роками працювала в одній колегії з Любов’ю Жуковою — матір’ю нинішнього судді Верховного Суду Сергія Жукова. Таке багаторічне партнерство «контролюючої інстанції» створює ідеальні умови для процесуального «здирництва», де прийняті рішення апеляції отримують «зелене світло» в Касації. Цікаво, що коли справи розглядаються в іншому складі суддів, добросовісність набувача презюмується та майно судом не витребовується.

Тінь корупційних підозр: спільна робота з Іриною Малех

Особливої пікантності ситуації додає той факт, що Ірина Панова тривалий час працювала в одній колегії з Іриною Малех. Останню Вища рада правосуддя (ВРП) вже офіційно відсторонила від здійснення правосуддя. Нагадаємо, НАБУ і САП підозрюють Малех в отриманні $20 000 хабаря за ухвалення «потрібного» рішення. Гроші були знайдені безпосередньо під час обшуків.

Практика роботи в такій «команді» кидає густу тінь на всі рішення, прийняті колегією за участі Малех, Панової, Зварич.

«Дніпровська школа» та зв’язки у Вищому господарському суді

Ірина Панова — досвідчений гравець системи. Її кар’єрний шлях розпочався у Дніпрі ще в 90-х роках, де вона пройшла шлях від арбітра до судді апеляції. Саме цей «дніпровський слід» є ключем до розуміння її нинішньої взаємодії з Касаційним господарським судом.

Не менш красномовним є і висновок Громадської ради доброчесності: згідно з ним, кандидат Панова Ірина Юріївна не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Попри це, вона продовжує вершити правосуддя, перебуваючи в одній установі з Оксаною Зварич (дружиною «судді-колядника»).

Фінальну крапку у справах ставить суддя Касаційного господарського суду у складі ВСУ Сергій Жуков. Його також пов’язує з Пановою «дніпровський слід» (до 2017 року — адвокат у Дніпрі, власник компанії «Нексум»). Жуков став героєм розслідувань Bihus.Info через розкішний маєток вартістю 1 млн доларів, записаний на третіх осіб.

Бізнес-спрут та юридичне прикриття

За судовими перемогами «Ю-БЕЙС» стоїть Денис Шкіптан — засновник групи U-BASE та керуючий партнер АО «А.Д.ХОК». Ця юридична структура вже потрапляла в поле зору НАБУ через сумнівні контракти з державним «Укрексімбанком».

Механіка процесу виглядає цинічно:

  • Активи збанкрутілого «Банку «Київська Русь» скуповуються групою компаній «Ю-БЕЙС», а потім переуступаються «Кантієро».
  • Через суди, де головують Панова та Жуков, ініціюється витребування майна у людей, які законно придбали його роки тому.
  • Адвокатську підтримку банкрутів здійснює Олександр Іванішин, партнер Шкіптана по «А.Д.ХОК».

Наслідки для правосуддя

Такі рішення фактично ставлять хрест на інституті «добросовісного набувача» в Україні. Судді Панова та Жуков створюють прецедент, де права фінансових компаній з сумнівним походженням коштів ставляться вище за закон.

Мета угрупування очевидна — заволодіти коштами від перепродажу майна, відібраного у законних власників. При цьому родинні зв’язки та спільне «дніпровське минуле» суддів стають головним аргументом у прийнятті рішень, замість норм Господарського процесуального кодексу.

Чи звернуть правоохоронні органи увагу на цей «судовий кооператив», де колишні колеги та діти колег «освячують» сумнівні фінансові оборудки? Питання залишається відкритим, поки майно українців стає розмінною монетою у великій грі «Ю-БЕЙС».

Євген Медведєв