Реформа Бюро економічної безпеки, яка подавалася як спроба «очистити» орган від неефективності, на практиці все більше нагадує сценарій демонтажу інституції. Принаймні так вважають опоненти процесу, які прямо говорять про політичну мотивацію змін.

За інформацією джерел у парламенті, ключовим драйвером ідеї переатестації БЕБ став народний депутат Ярослав Железняк. Саме він просував законопроєкт, який відкрив шлях до фактичного перезапуску органу. Формально — це реформа. Неофіційно, як стверджують співрозмовники, близькі до процесу, — спроба взяти під контроль структуру, яка раніше не піддавалася політичному впливу.

Після ухвалення закону ситуація почала розвиватися за доволі жорстким сценарієм. БЕБ опинилося у стані часткового кадрового вакууму. Критики підозрюють, що це не випадковість, а частина логіки процесу. За інформацією джерел у правоохоронному секторі, значна частина підрозділів: недоукомплектована, працює в обмеженому режимі та не має достатнього ресурсу для повноцінних розслідувань. При цьому, за словами співрозмовників, саме в цей момент публічний тиск на орган лише посилився: створюється ситуація, в якій БЕБ спочатку послаблюють, а потім критикують за неефективність.

Системна критика – це яскравий фон і окремий елемент цієї історії. У публічному просторі регулярно з’являються заяви про неспроможність БЕБ виконувати свої функції. Зокрема, народні депутати Ярослав Железняк та Данило Гетманцев  регулярно критикують орган у своїх публічних комунікаціях -  така активність явно скоординована. Примітно, що меседжі про «неефективність» часто звучать без конкретики, без розбору кейсів, без порівняльної статистики, без урахування кадрової ситуації в самому органі. Натомість формується стійкий публічний наратив: БЕБ не працює.

Ключовим етапом реформи стала атестація співробітників. Для цього були створені спеціальні комісії, до складу яких увійшли як українські представники, так і міжнародні експерти. Офіційно це подається як гарантія прозорості та неупередженості процесу. Втім, за інформацією джерел, навколо формування та роботи цих комісій виникає чимало запитань. Зокрема: наскільки незалежними є експерти, яким чином ухвалюються фінальні рішення та чи існує зовнішній вплив на процес - саме тут, за словами джерел, починається найцікавіше.

Критики підозрюють, що атестація може використовуватися не лише як інструмент очищення, а як механізм повної заміни кадрів під нову модель впливу. Опоненти стверджують, що ключове питання — не хто пройде атестацію, а хто її контролює. 

За інформацією джерел, знайомих із процесом, окремі політичні гравці, серед яких «іржавий нардеп» Ярослав Железняк, мають неформальні контакти з представниками атестаційних комісій. Йдеться про зустрічі, які не є публічними і не фіксуються офіційно. Під час таких контактів обговорюється вплив на рішення комісій.

Деякі співрозмовники навіть підтверджують спроби неформального фінансового стимулювання потрібних рішень. У середньому ціна питання 50 – 100 тис. доларів США. Відповідно, наявність таких фактів уже ставить під сумнів незалежність процесу.

Для «іржавого нардепа» така практика не нова, а ціна питання – не принципове. Адже за час війни він встиг придбати квартиру за 11 млн грн, а доповнив цю покупку ще двома крутими автівками. Він дуже полюбляє розповідати про корупцію, хоча й час є фігурантом таких скандалів. Лише за попередній рік держава відшкодувала йому понад 700 тис. грн за проживання, хоча квартира у нього є. Єдине чого не вистачає – прямий вплив на БЕБ. 

Згадаємо, як перед добором нового директора БЕБ Ярослав Железняк зустрічався таємно з головою конкурсної комісії з добору директора Бюро економічної безпеки Лаурою Штефан. 

Фото зустрічі оприлюднили телеграм-канали. Зокрема, першого заступника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики й міжнародну експертку помітили в лобі готелю Hyatt в Києві. Лаура Штефан представлена в Україні як експертка з Стокорупції, раніше працювала директоркою департаменту в Міністерстві юстиції Румунії. Вона була призначена головою комісії як незалежна особа, на яку не впливають українські політики та чиновники, щоб забезпечити проведення прозорого конкурсу.

Проте Лаура Штефан публічно не повідомила про зустріч з депутатом, хоча зобов’язана зробити це за законом, оскільки має місце конфлікт інтересів. Адже саме Ярослав Железняк є головним ініціатором перезавантаження БЕБ і автором змін до закону, яким була запущена оновлена процедура відбору директора.

Отож, реформа чи контроль? У центрі конфлікту — питання контролю над інституцією. Нинішня реформа — це реакція на неможливість впливати на орган у його попередньому вигляді. Відтак, якщо БЕБ не вдається контролювати — його намагаються перезапустити під себе. Вже зараз зрозуміло: йдеться не просто про реформу. Йдеться про те, хто контролюватиме економічну безпеку країни.