Доки України блокуватиме роботу нафтопроводу “Дружба”, Угорщина не голосуватиме ні за виділення 90 млрд євро кредиту, ні за будь-яку іншу фінансову підтримку Києва, ні за 20-й пакет санкцій проти Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто перед початком засідання Європейської ради в Брюсселі, передає “Укрінформ”.

Він додав, що угорська сторона «має докази» справності нафтопроводу «Дружба», і його зупинка є «політичним рішенням». 

За словами міністра, сьогодні у Брюсселі мала відбутися зустріч міністрів енергетики Угорщини, України та Словаччини, однак «українська сторона зрештою відмовилася від цього».

«І це після того, як делегація Міністерства енергетики Угорщини протягом трьох з половиною днів перебувала в Києві та намагалася налагодити з ними діалог. У Києві та Брюсселі відхиляють усі існуючі запити, а також не дозволяють інспекторам ЄС виїхати на місце. Отже, цілком очевидно, що українці не запускають газопровід «Дружба» винятково з політичних причин, хоча він технічно готовий до роботи», — заявив Сійярто.

Очільник МЗС Угорщини зазначив, що нафтових запасів в країні вистачить на 86 днів.

Нещодавно угорська делегація на чолі з держсекретарем міністерства енергетики без запрошення поїхала до України, щоб обговорити відновлення роботи нафтопроводу «Дружба». Вони нібито повинні були перевірити стан трубопроводу та підготувати умови для поновлення постачання нафти, не маючи жодного офіційного статусу.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович