09:45 / 01.10.2026 Общество

Не через Тису – так через Житомир: новий канал для ухилянтів-депутатів та топ-чиновників?

У журналістському розслідуванні використано відомості з офіційних декларацій посадових осіб та депутатів, публічні матеріали й документи щодо діяльності Бородянської селищної ради та Житомирської обласної військової адміністрації, відкриті статистичні та офіційні дані про діяльність і перегляд рішень МСЕК, а також інтерв’ю з ветеранами, які безпосередньо проходили процедури встановлення або підтвердження інвалідності внаслідок війни. Публікацію проілюстровано за допомогою ШІ.

У 2023 році Бородянка починала відбудовуватися після російської окупації. У той самий час відповідальний за відбудову голова земельної комісії громади, за переданими редакції матеріалами, отримав II групу інвалідності на Житомирщині — області, де його дружина працює першою заступницею керівника ОВА і того ж року була безпосередньо залучена до питань регіональної медицини. Після цього в мільйонних деклараціях подружжя Остапченків з’явилася пенсія, а на «чорному ринку» послуг з ухилення від мобілізації – новий маршрут Б-Ж-І.

У січні 23-го ми їхали Бородянкою, але майже не сходили з дороги. Не було куди. За асфальтом починалася територія, де навіть один необережний крок міг закінчитися вибухом. Росіяни пішли ще навесні 2022 року,  залишивши після себе найнебезпечнішу форму окупації: смертельної загрози не видно, коли вона прихована у траві, в посадці, на узбіччі, у полі. Частину робіт з розмінування, яку раніше робила людина, тепер мав робити дрон.

Того ж січня Борис Джонсон приїхав до Бородянки з політичною підтримкою, а ми з західними партнерами привезли сюди ж понад 30 дронів і разом з заступником командира ескадрильї Безпілотних авіаційних комплексів Гвардійської авіаційної бази Нацгвардії Юрієм Зозулею піднімали їх над замінованими полями та розбомбленими будівлями. Після окупації Бородянку потрібно було буквально побачити заново: зафіксувати руйнування, обстежити небезпечні території, отримати матеріал для ортофотопланів, зрозуміти масштаби пошкоджень і допомогти тим, хто мав розміновувати й відбудовувати громаду. 

Те, що ми взимку бачили з повітря як руїни, вже влітку поповнилося додатково зібраним матеріалом. Частина його стосувалася руйнувань і відбудови, частина — землі та рішень місцевої влади. І що більше їх надходило, то частіше повторювалося прізвище однієї й тієї ж людини – Павла Остапченка, депутата Бородянської селищної ради, який очолював комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва та архітектури. Восени настав момент іти до самого Остапченка, але знайти його на місці не вдавалося. Голова бородянківської земельної комісії постійно був «на виїзді»: то в Ірпені – у якихось приватних справах (так пояснювали колеги самого депутата), а то на Житомирщині. Там на той час уже четвертий рік поспіль владарювала усією областю… його дружина.

Бородянківська фінансистка – над житомирською МСЕК

Наталія Остапченко – теж родом з Бородянки. За освітою економіст. Майже два десятиліття її професійної біографії були пов’язані з фінансовою системою Бородянського району. Потім – підвищення у фінансовий департамент Київської ОДА, а з 2019 року — у керівництво Житомирської області. З грудня 2020-го вона — перша заступниця начальника ОВА. Цю кар’єрну траєкторію підтверджують матеріали, зібрані з офіційних джерел.

З 2023 року фінансистка з Бородянки береться за кураторство медичної сфери Житомирщини. 23 березня Наталія Остапченко  – на нараді з міністром охорони здоров’я щодо медичної реформи та формування спроможної мережі медичних закладів області. 13 липня вона разом із директором Департаменту охорони здоров’я Житомирської ОВА Олександром Торбасом працює в Коростишівській лікарні, а 19 липня власним підписом затверджує нову редакцію Положення про Департамент охорони здоров’я Житомирської ОДА, який регламентує роботу обласного центру медико-соціальної експертизи.

На доказ цього рівно тиждень потому – 27 листопада Наталія Остапченко проводить робочу зустріч з заступницею директора обласного діагностичного центру, який буквально тиждень тому оформив її чоловікові другу групу інвалідності. А кілька місяців потому документальне й фінансове підтвердження отримують ще й пенсійні виплати Павла Остапченка.

Державна пенсія - на тлі мільйонних доходів

У даному розслідуванні фігурує документ, для отримання якого не потрібні ані джерела в правоохоронних органах, ані витік із МСЕК. Павло Остапченко оприлюднив його власноруч. Це – декларація за 2024 рік. У цьому документі після історії з інвалідністю з’являються виплати у ще одній графі – пенсія. На додаток до майже півмільонного підприємницького доходу – ще майже тисячу доларів пенсії. Поруч із майже півторамільйонною річною заплатою дружини. 

Наступного року картина стає ще цікавішою: за умовного збереженні попереднього рівня зарплати Наталії Остапченко й потроєння підприємницького доходу у її чоловіка, його ж пенсія збільшилася у півтора рази. Крім питання «за що саме», є ще цікавіше: «хто платив». Якщо вказаний у декларації Пенсійний фонд підтвердить, що виплати почалися саме внаслідок рішення 2023 року, а перевірка встановить його необґрунтованість чи незаконність, тоді виплачені за попередні роки понад 100 тисяч гривень перестають бути суто цифрами у деклараціях. Тому що під час війни бюджет — це не абстрактний державний гаманець. Це спільний ресурс країни, яка одночасно платить військовим, лікує поранених, підтримує ветеранів, відбудовує зруйновані міста і просить власних громадян донатити на те, на що державі не вистачає.

Але цифри в деклараціях не пояснюють, наскільки насправді легко чи складно в Україні отримати інвалідність. Тому ми вирішили подивитися на цю систему з іншого боку — очима людини, для якої інвалідність стала не способом уникнути війни, а її наслідком.

Ветеранське братство - у боротьбі за "групу"

Олександр Лапченков — ветеран російсько-української війни. Ще 2017 року його, тоді солдата, було відзначено медаллю «За незламність духу», а його ім’я також міститься у реєстрі нагороджених Хрестом Архістратига Михаїла «За відвагу». Ветеран має про численні поранення, осколкові ураження, розрив сухожилля, контузію та серйозну втрату слуху. За все це він отримав II групу інвалідності, яку, за словами самого Лапченкова, йому доводиться виборювати знов і знов.

«Другу групу (інвалідності – авт.) тяжко добиться. Дуже тяжко. Не вважаю я цю систему справедливою, потому що мені хотіли дати третю групу. 

Прибув – вони дали третю,  прибув опять – на другий день вони сказали: через неділю прийдете – будемо пересматрювати. Пообходити всіх лікарів – то пройшло ще неділі три. Так же і другий раз перед прохождениєм групи хотіли дали третю по травматології, а по контузії і по слуху –  не подивилися, що в мене там дуже багато, як говориться, втрат. 

Хотіли в Харьков відправлять на прохождение або Дніпро, але потім вони змінили думку, но таки дали. Це пройшло багато времені – почти через 3 місяця», – розказав у інтерв’ю ІА “Новини України” бородянківський ветеран російсько-української війни  Олександр Лапченков.

Але більш промовистим для цієї історії виявився навіть не його власний випадок. Брат ветерана втратив руку аж по ключицю, але, за словами самого Олександра Лапченкова, має лише III групу інвалідності.

«Брат также без руки – і в нього третя група, навіть не друга. В його по ключицю немає руки, але тоже щоразу – перепрохождение», – пояснив  ветеран бородянківського об’єднання “Легіон Незламних”.

Сліпота МСЕК - майже 2/3 рішень

Україна вже знає, чим закінчується сліпа довіра до старої системи МСЕК. Після масштабного скандалу держава почала окремо переглядати рішення щодопосадовців. Станом на 28 листопада 2025 року до перевірки включили 2630 посадових осіб із понад 70 державних органів. Центр оцінювання розглянув 2048 медико-експертних справ і ухвалив рішення у 2033: 857 рішень МСЕК скасували, 442 змінили, 734 підтвердили. Тобто приблизно 64% розглянутих рішень або скасували, або змінили. 

За сухою статистикою переглянутих рішень стоять дві принципово різні категорії людей: ті, кому інвалідність справді потрібна через тяжкі наслідки поранень і хвороб, і ті, щодо кого обґрунтованість такого статусу держава тепер змушена перевіряти.

Олександр Лапченков, ветеран російсько-української війни, бородянківське об’єднання “Легіон Незламних”: «МСЕК просто перейменували і все. А все зосталося, як і було. Потому що воно все так і досі происходить: депутати получають інвалідність, а той, який про прошов пекло і побачив багато чого – він не може інвалідність получить, а інші мають гроші для того, щоб зробити собі інвалідність. І таких багато. І з цим наша держава нічого не робить.»

Під час великої війни потенційна ціна II групи інвалідності вимірюється не лише розміром пенсії, бо це стосується ще й військового обов’язку. Якщо документи покажуть, що після рішення МСЕК у бородянківського депутата змінився військово-обліковий статус або встановлена  йому інвалідність стала юридичною підставою для звільнення від певних військових обов’язків, тоді значення «довідки від 20.11.2023 р.» зміниться радикально. Саме тому медична справа Павла Остапченка важливіша за розмір його виплат, скільки б десятків чи навіть сотень тисяч гривень пенсії він отримував.

У медичній справі усе повинно бути максимально чітко й прозоро: хвороба, обстеження, діагноз, стійкі порушення функцій організму, направлення, документи, засідання комісії, рішення. Якщо II група Павла Остапченка мала належне медичне обґрунтування, це повинно було бути покладене в основу його пенсійної справи. Пролити світло на темну і заплутану історію інвалідності головного бородянківського «рєшали» міг би безпосередній платник його пенсії в особі місцевого відділення Пенсійного фонду, в якому була відкрита пенсійна справа. Проте ані на Житормищині, ані на Бородянщині такого не знайшлося. Фінал заплутаного маршруту виявився неподалік його ж початку. За даними джерел редакції, завбачливий депутат оформився пенсіонером у сусідній Ірпінській громаді.

У відставку - самостійно чи за народною ініціативою?

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» вимагає від депутата бути представником інтересів саме його територіальної громади та зобов’язує його ці інтереси виражати й захищати та виконувати доручення своїх виборців. А стаття 8 того самого закону вимагає від депутата керуватися інтересами своєї громади та держави загалом. Але у нашій історії значно раніше за потенційну кримінальну відповідальність виникає відповідальність обранця перед людьми, які надали йому мандат довіри. Українське законодавство не встановлює правила, за яким депутат автоматично втрачає мандат через суспільний скандал. Закон «Про статус депутатів місцевих рад» містить перелік конкретних підстав для дострокового припинення повноважень, серед яких є особиста заява депутата про складення повноважень, а окремою процедурою передбачене відкликання за народною ініціативою.

Тим часом, бородягківський ветеран розширює нашу розмову від прізвища одного обранця до цілої групи ухилянтів-депутатів Бородянської селищної ради. Олександр Лапченков конкретно стверджує, що Павло Остапченко особисто допомагав колегам отримати таку ж як і нього інвалідність: «Це депутати Бородянківської селищної ради, які не інваліди даже і ніколи не були інвалідами: Ставченко, потом Циган, потом Науменко. І забув ще прізвище «цигана» депутата, який в Ірпінє проживає – Дяченко попав тоже туда, бо його Паша Остапченко помог і він же сам інвалід. Усім їм Остапченко допоміг з інвалідністю.»

Твердження бородянківського ветерана дає конкретну перевірювану версію: якщо названі ним прізвища почнуть повторюватися в тих самих медичних маршрутах, документах і рішеннях, це буде підтвердженням моделі або справжнього каналу ухилення можновладців. Не перевірити можливість його існування — означало б проігнорувати загрозу, яка під час війни є вирішальною для держави. Саме тому недостатньо перевірити лише Павла Остапченка. Якщо слідство отримає для цього законні підстави, воно має встановити, чи проходили через ту саму МСЕК та пов’язані медичні установи інші мешканці Київщини, зокрема публічні особи, посадовці або депутати з Бородянки, Ірпеня, Бучі та інших громад; чи повторюються лікарі, направлення, члени комісій, медичні підстави та подальше використання встановленого статусу.

Олександр Лапченков, ветеран російсько-української війни, бородянківське об’єднання “Легіон Незламних”: «Треба зняти з них мандат і відправити в самі горячі точки, которі находятся у нашом захисту нашої Батьківщини, щоб вони прийшли в інкомат і самі пішли служити не у тилові служби, а чисто бойові десантные, штурмовые або різные служби, які мають бойовий досвід для того, щоб вони пройшли бойову підготовку і пройшли бойові дії для того, щоб зрозуміли, де береться ця інвалідність.»

Саме тут проходить межа між кримінальною та політичною відповідальністю. Кримінальна – потребує доказів, процедури й рішення суду, а відповідальність перед громадою існує незалежно від вироку. Бородянківська громада сама має визначити, чи відповідає поведінка її представника тому рівню довіри, який вона в нього вклала. Це і є політична відповідальність у її первісному значенні: не покарання згори, а відповідь перед тими, від чийого імені ти дієш. Тому питання про мандат Павла Остапченка належить не журналістові, а самій Бородянці. У решті-решт, сама громада мусить витребувати результати перевірки МСЕК, документи і пояснення свого обранця, а також з’ясувати походження його пенсії і дізнатися про військово-облікові наслідки.

Post Scriptum: і в решті-решт — земля

Ми почали цю історію із Бородянки 2023 року і до неї повертаємося. Бо її головний герой— не простий депутат громади, а голова земельної комісії. Окремо декларація самого Остапченка показує, що він не є стороннім для земельних відносин: як приватна особа він декларує оренду 2394 квадратних метрів землі в Бородянці, а також власність на розташований там 305-метровий технічно-обмінний пункт із цехом та складом. Крім цього у нашому розпорядженні є копії первинних документів щодо низки інших земельних історій: майже гектара комунальної землі на Індустріальній, ділянок у районі Вокзальної, землі біля аграрного ліцею, рішень щодо детальних планів території та списку з тридцяти громадян, які зверталися щодо відведення землі.

Це робить необхідною перевірку того, чи розглядала очолювана Остапченком комісія питання, які могли стосуватися його власних майнових інтересів, суміжних ділянок, доступу, планування або інфраструктури, і якщо так — чи заявляв він про потенційний конфлікт та чи усувався від участі. Земельні епізоди ми винесемо в окрему частину розслідування з чіткою конкретикою: кадастровий номер, рішення, протокол, голосування, перший набувач, наступний власник, зміна призначення, фактичне використання. Бо після російської окупації Бородянка має право знати не лише, хто її відбудовує, а й хто і як розпоряджається землею, яку вона відстояла.

NOTE: з огляду на чутливий характер здобутої журналістами інформації та потенційні загрози безпеці, здоров’ю й життю для джерел та носіїв вищевикладених даних, а також задля забезпечення права висловитися усім сторонам розслідування з метою надання аудиторії максимально об’єктивної та всебічної картини подій, Інформаційне агентство “Новини України” оприлюднило дане журналістське розслідування одночасно надіславши відповідні запити на інформацію до депутата Бородянської селищної ради Павла Остапченка та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.