«…журналісти, що писали репортажі

з передової, з борту корабля або літака,

часто за свої рядки платили кров’ю …»

(«Журналісти стріляють не кулями», видавничий дім «Прес-кіт»)

Під такою назвою вийшла книга, презентація якої відбулась в день 21-ї річниці Збройних Сил України 6 грудня в Інституті Журналістики Київського нацуніверситету. Під час зустрічі автори книги поділилися з майбутніми журналістами власним досвідом та навичками виживання у гарячих точках.

«В цій книзі зібрані справжні історії про працю журналістів у гарячих точках, про внутрішні відносини армії та преси, які складаються не за наказами командирів і начальників, а  продиктовані життям на війні. - Зазначив  полковник запасу Олександр Клубань, упорядник книги та головний редактор журналу Міністерства Оборони України «Військо України». -    Якби свого часу, в кожного з нас, хто йшов працювати у зони конфліктів був той багаж розповідей та знань, який ми виклали на сторінках книги – нам було б набагато легше і безпечніше працювати. І якщо, хоча б частина спогадів стане журналістам у нагоді – ми будемо вважати,  що нашу місію виконано».

Ліберія, Афганістан, Косово, Ірак – це лише частина географії, де українських миротворців крок за кроком супроводжували бійці пера та відеокамери.   

«Журналісти стріляють не кулями» - цю  книгу можна розглядати і як посібник виживання для журналістів та прес-офіцерів; як настільну книгу кожного, хто потрапить на поле бою, однак найціннішим в ній є – одкровення авторів, які чесно та правдиво розповіли про власні страхи, переживання та надії.

«Бути чесним перед собою та читачем – це було для мене головним у написанні. – Зізнається один з авторів книги, полковник запасу Валерій Король. – Лише в кіно, герої нічого не бояться… Я боявся і про це я теж розповідаю, адже журналіст який готовий покласти життя заради яскравого репортажу – це страшна людина, яка наражає на небезпеку не тільки себе, а й військових».

Автори книги вважають, що журналіст на війні не має права брати зброю, тому що його зброя -  це перо, це камера, саме тому книга отримала назву – «Журналісти стріляють не кулями»!