18:50 / 14.03.2024 Общество

На фронт пішов письменник, якого катували в "Ізоляції", а десятки тисяч навчених силовиків ховаються в тилу

Український письменник, журналіст та правозахисник Станіслав Асєєв приєднався до лав Збройних сил України. Під псевдонімом Станіслав Васін публіцист, що родом з Донецька, продовжував писати в українські ЗМІ після окупації Донбасу росіянами у 2014 році.

З 2017-го до грудня 2019 року Асєєва утримували в "Ізоляції" – в'язниці бойовиків так званої "ДНР". Про рішення письменника мобілізуватися повідомив у Facebook його старий друг – колишній в.о. голови Державної екологічної інспекції, а нині аеророзвідник Єгор Фірсов.

Він зазначив, що Асєєва знає майже два десятиріччя. Журналіст вступив у ряди піхотної роти на першій лінії оборони. "Для мене – це рідна рота, де я служив до переходу у підрозділ БПЛА. І один з найсильніших підрозділів по злагодженості нашої бригади, де Стас зараз вносить свіжі сили", – написав Фірсов.

Автор поста додав, що, незважаючи на безліч пропозицій від міжнародних фондів щодо роботи за кордоном, журналіст ухвалив власне рішення: "Стас обрав місце на фото – де вирішується доля вільного світу!"

Нагадаємо, що петицію про бронь і демобілізацію письменників і діячів мистецтва і заміну їх на фронті на представників правоохоронних органів відхилили в Офіційному інтернет-представництві президента України. Ідея з висуненням такої петиції з’явилася в письменниці Ірини Власенко після загибелі на фронті поета Максима Кривцова, котрий через ранню смерть не встиг закінчити свій перший роман.

До слова, в Мінсоцполітики зазначали, що на початок квітня 2022 року в Україні пенсії одержували 10,8 млн осіб, з яких понад 540 тисяч – військові пенсіонери. Відомо, що військовий має право на негайну пенсію у 55 років або до цього віку, якщо він має 16 років служби як офіцер або 22 років служби в іншому званні. Тобто в Україні є десятки, якщо не сотні, тисяч людей, які не досягли 60 років, але перебувають на пенсії, і їх не можуть мобілізувати, хоч вони мають військову підготовку.

Щонайменше 50 або 100 тисяч українських правоохоронців можна вже сьогодні призвати і забрати на фронт, вважає політичний і військовий аналітик, ветеран АТО, екскомандир роти в батальйоні “Айдар” Євген Дикий.

За його словами, зараз правопорядок в Україні охороняють забагато людей. Водночас усі вони проходять фізичну підготовку, медичну комісію та мають хоча б базові навички володіння зброєю. На думку Євгена Дикого, мобілізацію можна забезпечити одним рішенням – зменшити відомствам квоту на бронювання працівників.

Спецпризначенець, офіцер ЗСУ, народний депутат VIII скликання Ігор Лапін також вважає, що мобілізовувати потрібно деяких представників силових структур. Лапін погоджується, що поліціянти мають шукати правопорушників, але пропонує деякі функції делегувати саме жінкам.

“Я вважаю, що треба наводити лад: чітко розмежувати хто і що має робити, розібратися зі спецобліком. Голова Нацполіції виходив і казав, що у них там тільки 100 тисяч і вони зайняті, повістки роздавати не будуть і воювати їм нема коли, бо в них багато роботи”, – зазначає військовий.

Проте за інформацією екснардепа, в системі МВС на початок повномасштабного вторгнення було не 100 тисяч, а 367 тисяч особового складу.

“Розумію, є прикордонники, ДСНС, які працюють нон-стоп, а інші – слідчі, БЕБ, ДБР і так далі. Слухайте, у нас у силових структурах – купа народу”, – каже Лапін.

Крім того, він нагадав, що є певна категорія силовиків, які рано пішли на пенсію за вислугою років.

“Ті, що на пенсію пішли в 40 років – нормальні, здорові, вони відслужили вже в поліції чи міліції й далі ховаються за спецобліком, водночас левова частина з них навіть не стоїть (на військовому обліку. – Ред.). Скажіть, будь ласка, ми їх для чого беремо, ми для чого цьогоріч витратили 136 мільйонів на закупівлю нових автозаків? Тут питання, чи вистоїть держава, чи вона буде існувати, а у нас ментів, перепрошую, бережуть”, – обурюється військовий.

Підготувала: Ніна Петрович