Фото: Reuters

Попри заяви Дональда Трампа про готовність надати Україні статтю 5-подібні гарантії безпеки, країни ЄС демонструють явну обережність і не готові відправляти свої війська в зону війни. Франція, Німеччина, Велика Британія та інші союзники визнають потребу гарантій для Києва, але реальні кроки відкладаються через політичні та економічні ризики. Про це пише Politico.

Під час зустрічей у Вашингтоні Трамп запропонував союзникам створити “сили стримування” для України, які б діяли у випадку завершення активних бойових дій. Однак він одразу виключив можливість відправки американських військових.

“Він однозначно виключив присутність американських солдатів в Україні”, — заявила прессекретарка Білого дому Каролайн Левітт.

Сам Трамп у ефірі Fox News прямо сказав, що тягар має лягти на Європу: “Франція, Німеччина, Британія… Вони мають виставити війська”.

Французький президент Емманюель Макрон у телеінтерв’ю заявив, що Європа готова до розгортання “сил запевнення”, які б діяли у повітрі, на морі та на суші. Британський прем’єр Кір Стармер також оголосив про плани укріплення майбутніх гарантій безпеки. Але за гучними словами ховається відсутність конкретики: немає відповіді, хто саме відправить війська, за яких умов та як реагуватиме у разі атаки Росії.

Усередині ЄС дедалі чіткіше звучить небажання брати на себе військову відповідальність. У Німеччині підкреслюють, що парламент має ухвалювати будь-яке рішення про відправку солдатів, а армія наразі не має достатнього ресурсу навіть для власних зобов’язань у Литві. Польща виключила участь у місії в Україні, аргументуючи це загрозами з боку Росії та Білорусі. Італійська прем’єрка Джорджія Мелоні попередила: відправка навіть невеликих підрозділів може втягнути НАТО у пряме зіткнення з Москвою. Туреччина також висловлює готовність до участі, але вимагає поступок від ЄС, що ускладнює переговори.

На тлі вагань союзників Москва відкрито погрожує: МЗС Росії заявило, що будь-яке розгортання контингентів НАТО в Україні призведе до “неконтрольованої ескалації з непередбачуваними наслідками”.

Україна наполягає на отриманні надійних гарантій безпеки як умови будь-якого мирного врегулювання з Росією. Для Києва найочевидніший варіант — членство в НАТО, яке забезпечило б дію статті 5 про колективну оборону. Але США та низка європейських країн відкинули цю перспективу. Замість цього тривають спроби створити “спеціальні гарантії”, що, втім, уже кілька років не виходять за межі декларацій. Схожа ситуація була і напередодні саміту НАТО у Вільнюсі 2023 року, коли країни Заходу так і не домовилися про спільну формулу.

Підготував: Сергій Дага