Білорусь готується до введення воєнного стану, що може стати формальним приводом для активної участі у війні
У Білорусі готують законодавчі зміни, що дозволять запроваджувати воєнний стан у разі агресії проти Росії, з якою країна входить до складу Союзної держави. Це створює ризик формального втягнення Білорусі у війну проти України, зокрема — під приводом “захисту союзника” від українських ударів.
Про це повідомляє Міноборони Білорусі.
Міністерство оборони Білорусі офіційно повідомило про подання до нижньої палати парламенту законопроєкту, який передбачає можливість запровадження воєнного стану через повномасштабну війну Росії проти України.
Документ, що має назву “Про зміну законів з питань забезпечення військової безпеки та оборони”, пропонує розширити список військових загроз, які можуть слугувати підставою для введення особливого правового режиму.
Згідно з поясненням Міноборони, до таких загроз тепер можуть відноситись удари з боку ЗСУ по військових об’єктах на території РФ — навіть якщо вони безпосередньо не стосуються Білорусі.
“Віднесення акту збройної агресії з боку будь-якої держави (коаліції держав), вчиненого проти Союзної держави, до нападу, що є підставою для введення воєнного стану на території Республіки Білорусь”, – сказано в документі.
Ключовим аргументом, що закладено в основу законопроєкту, є Договір про створення Союзної держави, підписаний між Білоруссю та Росією у 1999 році. Він передбачає тісну інтеграцію, зокрема у сфері безпеки й оборони. Відтак Міноборони Білорусі трактує збройну агресію проти будь-якої частини Союзної держави як напад на всю спільноту, що формально відкриває шлях до введення воєнного стану навіть без прямого нападу на Білорусь.
Законопроєкт уточнює функції Генштабу та Збройних сил у питаннях реагування на загрози. Також планується оновлення військової доктрини з включенням додаткових умов для мобілізаційних заходів та обмеження громадянських прав у разі ескалації.
Ініціатива Міноборони Білорусі з’явилася на тлі підготовки до масштабних спільних навчань з РФ “Захід-2025”, які традиційно проводяться з відпрацюванням сценаріїв повномасштабної війни із Заходом.
Водночас Україна продовжує регулярні атаки по військових об’єктах на території РФ — у тому числі дронами, ракетами, авіабомбами та рейдами у прикордонних областях. Москва називає ці дії “зовнішньою агресією”. У такому контексті Білорусь може використати зміни в законі як формальний привід для активної участі у війні — шляхом передачі додаткових ресурсів, логістики, а в найгіршому сценарії — і живої сили.
Хоча наразі Мінськ утримується від прямої участі у війні, законодавчі ініціативи на кшталт цієї дозволяють владі легально виправдати втручання, якщо Кремль посилить тиск або запропонує компенсації.
До слова, попит на оборонні розробки Білорусі стрімко зріс після початку повномасштабної агресії Росії проти України. У відповідь на зростання запиту з боку РФ білоруська влада різко змінила пріоритети в розвитку технологій — замість цивільних напрямів у центрі уваги опинилися проєкти з військовим потенціалом.
Підготувала: Ніна Петрович





Происшествия «Куп’янський напрямок: Бої точаться за ліцей №2 та медичний коледж, – "Мучной"»
Происшествия «Російські війська затримали близько 50 мешканців села на Сумщині й примусово депортували їх»
Происшествия «Окупанти, ймовірно, захопили Сіверськ після більш як трьох років боїв, – ISW»
Мир «У Москві підірвався автомобіль із російським генералом»
Происшествия «Українські дрони атакували морський нафтовий термінал ворога»
Одесса «Одеські школярі переходять на онлайн навчання»