Угорська влада використала меншину на Закарпатті для антиукраїнської провокації
Медіа заявили про плани української влади заборонити Партію угорців Закарпаття (КМКС), яка агресивно відстоює права угорської національної меншини, через нібито зв’язок із нещодавно затриманими угорськими шпигунами та прихованими сепаратистськими діями. В українському МЗС заперечили це.
Про плани заборони писали «Новини Закарпаття», посилаючись на «неофіційну інформацію».
Заданими видання, українські правоохоронці нібито знайшли зв’язки між КМКС та підозрюваними у шпигунстві на користь Угорщини. Одна з фігуранток нібито отримувала гроші від структур, пов’язаних із партією.
Крім того, лідер політсили Василь Брензович буцімто перебуває за межами України та є фігурантом кримінального провадження — це, мовляв, підсилює «політичну напругу навколо партії».
Після публікації цієї інформації міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто закликав «забрати руки геть» від Партії угорців Закарпаття.
«Вимагаємо негайних пояснень від української влади щодо повідомлень у ЗМІ про заборону партії, яка представляє угорську громаду Закарпаття та бореться за їхні права!» — писав він.
В українському МЗС на запит видання «Європейська правда» відкинули чутки про плани заборонити партію.
«Повідомлення у ЗМІ, що стверджують протилежне, неправдиві. Наші двосторонні відносини і так мають достатньо проблем, які потрібно вирішувати; не потрібно додавати до цього переліку ще й усякі безпідставні повідомлення ЗМІ», — сказав речник МЗС Георгій Тихий.
Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."
Підготувала: Ніна Петрович





Происшествия «Триває війна рашистів з мирними українцями: обстріляно житлові будинки Херсону»
Происшествия «Ворог має успіхи на Донеччині через якість українського командування, - думка»
Происшествия «Батькам варто підтримувати підлітків з вибором майбутньої професії, а не робити популярні помилки, - експертка»
Политика «Зеленский может впервые более чем за 5 лет поговорить с Путиным, – Fox News»
Общество «Хто насправді неназваний «коханий» Зінаїди Кубар, молодший за пасію на 26 років?»
Мир «Швейцарія не зможе повністю захиститися у разі повномасштабного нападу, – генерал Зюсслі»