У вівторок, 25 березня, у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді закінчилися технічні перемовини щодо врегулювання російсько-української війни. Сторони – Україна, США, рф – озвучили точки дотику в цьому процесі. Спільного в них – тиша в Чорному морі, яка до болю нагадує ініціативу майже трирічної давнини щодо зернового коридору, пише Цензор.

Як випливає з оприлюднених комюніке, Росія очікує на послаблення санкцій, що стосуються її агропромислового комплексу. Простими словами: за примарну тишу в чорноморському регіоні з рф мають зняти частину санкцій, щоб вона знову змогла безперешкодно продавати свою сільськогосподарську продукцію на світових ринках. Тобто знову торгувати краденим в України зерном на мільярди доларів.

Ці гроші зрештою реінвестуватимуться у російсько-українську війну та можливе вторгнення в країни Балтії восени 2025 року, про яке нещодавно заявив військовий експерт, історик, професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель.

Як випливає із заяв, опублікованих на сайті Білого дому, делегація США під час переговорів у Саудівській Аравії окремо домовилась з українською та російською сторонами виключити "застосування сили" проти комерційних суден у Чорному морі, а також про розробку механізму заборони ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні та росії.

У заяві Білого дому щодо переговорів з Україною додатково йдеться про сприяння обмінам військовополоненими, звільненню цивільних ув’язнених та поверненню примусово переміщених українських дітей.

А ось у заяві США про переговори з росією сказано, що Вашингтон допоможе Москві відновити доступ до світового ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що в Ер-Ріяді досягли домовленостей щодо тиші в Чорному морі та заборони на удари по енергетичній інфраструктурі. За його словами, цей режим може почати діяти одразу після оприлюднення заяв зі сторони Білого дому.

Судячи з повідомлень Генерального штабу ЗСУ, Україна визнає, що заборона на удари по енергетиці набула чинності з 25 березня 2025 року.

Водночас, Кремль опублікував власну заяву за результатами перемовин зі США. Відповідно до неї, сторони домовилися:

• забезпечити реалізацію "Чорноморської ініціативи", що включає гарантування безпеки судноплавства в Чорному морі, а також недопущення використання комерційних суден у військових цілях, що передбачає відновлення їх перевірок;
• США сприятимуть відновленню доступу до російського експорту сільськогосподарської продукції та добрив на світовий ринок, зниженню вартості страхування морських перевезень, а також розширенню доступу до портів і платіжних систем для проведення таких транзакцій.

Водночас у Кремлі уточнили, що ці домовленості набудуть чинності лише після:

• скасування санкційних обмежень щодо "россєльхозбанку" й "інших фінансових організацій", задіяних у міжнародній торгівлі продовольством (зокрема рибною продукцією) та добривами, їх підключення до SWIFT, відкриття необхідних кореспондентських рахунків;
• скасування обмежень на здійснення операцій торгового фінансування;
• скасування санкційних обмежень з компаній-виробників та експортерів продовольства (зокрема рибопродукції) та добрив, а також зняття обмежень на роботу страхових компаній з вантажами продовольства (зокрема рибопродукції) та добрив;
• скасування обмежень на обслуговування в портах суден і санкцій з суден під російським прапором, задіяних у торгівлі продовольством (зокрема рибопродукцією) і добривами;
• скасування обмежень на постачання до рф сільськогосподарської техніки, а також інших товарів, задіяних у виробництві продовольства (зокрема рибопродукції) і добрив.

Крім того, рф і США погодилися розробити заходи щодо заборони ударів по об’єктах енергетики росії та України терміном на 30 днів, починаючи з 18 березня 2025 року, з можливістю продовження та виходу з домовленостей у разі її невиконання однією із сторін.

До речі, санкції проти "россєльхозбанку" Сполучені Штати запровадили ще в липні 2014 року. Але від міжнародної міжбанківської системи SWIFT його відключили тільки 14 червня 2022-го в межах шостого пакету санкцій ЄС щодо росії через війну в Україні.

"россєльхозбанк" на 100% належить державі. Він був створений у 2000 році з метою розвитку національної кредитно-фінансової системи агропромислового сектора та сільських територій Російської Федерації.

У 2022 році, коли потік зерна й інших харчових продуктів з України припинився, у світі почалася паніка. Світові ринки тоді миттєво відреагували здорожченням. Ось, наприклад, що казав президент Сенегалу Макі Салл влітку 2022-го:

"Якщо експорт пшениці з України не відновиться, Африка опиниться в ситуації дуже серйозного голоду, який може дестабілізувати континент".

Коли українські порти залишалися заблокованими, від голоду потерпали сотні тисяч людей в Ефіопії, Сомалі, Судані, Ємену, Нігерії.

Україна входить до першої десятки світових виробників різних злаків, олійних культур і є найбільшим у світі виробником соняшникової олії. Довоєнна складова України в глобальному експорті пшениці – 10% (п’яте місце у світі), соняшника – 42% (перше місце), кукурудзи – 16% (друге місце), ячменю – 10% (третє місце).

"росія знищила та знищує [українську] сільгосппродукцію. Вона блокує порти, уражає різноманітні склади. Створюючи в такий спосіб проблеми для країн Африки, Близького Сходу й Азії. рф також використовує дезінформацію, щоби перекладати провину на інші країни", – казала в листопаді 2022-го президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час міжнародного саміту ініціативи "Зерно з України" (Grain from Ukraine).

Вона тоді нагадала, що 90 років тому нестача продовольства була використана як зброя, і росія це повторює – використовує їжу як зброю.

Але немає куди правди діти, рф так само в лідерах експортерів зернових. У минулі, до повномасштабного вторгнення в Україну, роки ми разом забезпечували майже третину світових поставок пшениці та ячменю. 2022-го росія посідала перше місце в експорті зерна – 36,4 млн тонн, 33,5 млн тонн з яких припадали на пшеницю. Причому з березня росіяни обмежували власний експорт нібито "для безпеки внутрішнього ринку".

У XXI столітті рф вперше стала найбільшим світовим експортером пшениці 2016 року. російський експорт тоді склав 24,5 млн тонн цієї агрокультури.

Після повномасштабного вторгнення експорт пшениці з рф різко скоротився, але потім знову почав зростати. росія ж почала отримувати рекордні прибутки. Наприклад, у 2022 році виторг рф за експорт пшениці збільшився на 15% проти 2021 року.

Рекордні прибутки росії за експорт зерна фіксував навіть Держдеп США. Речник Державного департаменту Сполучених Штатів Меттью Міллер у липні 2023 року звернув увагу, що після односторонньої відмови від участі в Чорноморській зерновій ініціативі рф продовжила експортувати продовольство й отримувати за це рекордні прибутки.

"росія призупинила участь у Чорноморській зерновій ініціативі. Це стало останнім ударом по глобальних постачаннях продовольства. Через кілька годин Кремль запустив ракети та ударні безпілотники по зерновому хабу України, порту Одеси. Очевидно, що росія продовжує використовувати продовольство як зброю війни, водночас продовжуючи отримувати рекордні прибутки від експорту зерна", – казав тоді він.

Піку російський експорт зернових досяг у 2024 році – 72 млн тонн проти 68,6 млн тонн роком до того. 

Підготувала: Ніна Петрович