Нещодавно в Музеї української діаспори в Києві відкрилася виставка повертає Якова Гніздовського до українського культурного простору — як митця та мислителя.

Подія стала кульмінацією ювілейного року, що об’єднав низку заходів в Україні та за її межами.

В експозиції представлені понад дев’яносто графічних і творів живопису, створених упродовж 1940–1980-х років, а також архівні документи, світлини, листи, авторські обкладинки, ювілейні марки й монети, що розповідають не лише про митця, а й про епоху, в якій він жив і творив.

«На початку 2025 року колекція Музею української діаспори поповнилася дереворитом Якова Гніздовського „Дмитро Бортнянський“ (1985), який став першим твором митця у музейному зібранні. Роботу було придбано Міжнародним благодійним фондом світових українців „Діаспора“ під час онлайн-аукціону „Гніздовський для війська“. Саме ця подія дала початок створенню масштабної виставки, присвяченої ювілею художника, що нині представлена в Музеї української діаспори — філії Музею історії міста Києва», — зазначає кураторка проєкту, директорка музею Ганна Лексіна.

Виставка структурована у чотири тематичні розділи — «Початок», «Флора і фауна», «Галерея портретів» та «Взірцеві дереворити». Вони охоплюють ранні екслібриси, твори під впливом Дюрера, знакові графічні роботи з рослинними й тваринними сюжетами, а також портрети видатних діячів і автопортрети. Змістовими акцентами кожного залу стали цитати самого Якова Гніздовського та світлини з родинного архіву, що ілюструють його життя і творчість.

Роботи надані з колекцій самого музею, Національного художнього музею України, Наукової бібліотеки НаУКМА, Shum Art Gallery та культурної інституції «МіжВухами». Експозицію доповнюють архівні документи, листи, запрошення, видання з авторськими обкладинками, а також сучасні пам’ятні артефакти — ювілейні марки й монети, зокрема монета НБУ до 100-річчя митця та монета до 270-річчя Дмитра Бортнянського з портретом, створеним Гніздовським.

Данило Нікітін, представник Національного художнього музею України, поділився спогадами про ювілейну виставку Гніздовського: «Мені здається, що ця виставка більш насичена, хоч у нас зали більшої площі, але ця — ще й цікавіша». Він наголосив на багатогранності митця: «Гніздовський — не лише художник, а й філософ, мислитель. Ми наближаємося до нього, і він стає ближчим до нас».

Таїсія Сидорчук, керівниця Центру іноземної лінгвістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії, розповіла про унікальність наукової бібліотеки академії, яка з моменту свого відродження почала формувати мистецьку колекцію.

«12 робіт Якова Гніздовського, представлених на виставці, належать до фондів нашої бібліотеки. Ми завжди нагадуємо студентам: ви перебуваєте в бібліотеці, хоча навколо — унікальні мистецькі твори».

Окремо було згадано про зв’язок Гніздовського з Омеляном Пріцаком — видатним українським науковцем, засновником українознавчих кафедр у Гарварді. Саме Пріцак запросив Гніздовського створити логотип для Українського науково-дослідного центру, який і досі використовується у всіх його виданнях. «На цьому логотипі — зображення старого академічного корпусу Києво-Могилянської академії. Це свідомий жест — закласти українську рефлексію на американському ґрунті», — зазначила пані Таїсія.

Відкриття виставки стало не лише мистецькою подією, а й моментом глибокої солідарності, вдячності та пам’яті. Родина Якова Гніздовського передала вітальні слова через представників, які не змогли бути присутніми особисто, зокрема Івана Гнідовського, що нині перебуває на сході України.

«Дружина і родина митця дуже переживають за нас. Вони дуже переживають за Україну. І радіють щирим словам підтримки», — прозвучало зі сцени. Як символ цієї підтримки, до музейної колекції було передано дві графічні роботи митця — «Джон Кітс» і «Томас Харді» — як дар від родини, що нині перебуває за кордоном.

Виставка стала не лише вшануванням великого митця, а й нагадуванням про силу культурної пам’яті, що об’єднує покоління, континенти й інституції.

Яків Гніздовський (1915–1985) — видатний український художник-графік, знаний майстер екслібрису, який здобув міжнародне визнання завдяки своїм витонченим дереворізам.

Народився 27 січня 1915 року в селі Пилипче, що нині входить до Чортківського району Тернопільської області. У 1938 році, завдяки стипендії митрополита Андрея Шептицького, розпочав навчання у Варшавській академії мистецтв, а вже наступного року продовжив студії в Загребській академії мистецтв (Хорватія). Після виїзду з Загреба у 1944 році опинився в таборі для переміщених осіб поблизу Мюнхена, де проживав до 1949 року.

У 1949 році емігрував до США, оселившись у місті Сент-Пол (штат Міннесота), де працював дизайнером у рекламній компанії Brown and Bigelow. У 1956–1958 роках вдосконалював художню майстерність у Парижі.

Помер 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку. Його прах спочатку був похований у колумбарії Собору Іоанна Богослова, а 5 листопада 2005 року урну перепоховали на Личаківському цвинтарі у Львові.

Виставка проєкт «Всесвіт Якова Гніздовського»

Коли: до 1 лютого 2026 року, середа — неділя, 11:00–18:00 (каса — до 17:15), понеділок — вівторок вихідні.

Де: вулиця Князів Острозьких, 40-Б

Вартість квитка: 160 грн, пільговий — 80 грн

Також Музей української діаспори запрошує на кураторські екскурсії виставкою «Всесвіт Якова Гніздовського», які проведе мистецтвознавиця Ганна Лексіна.

Найближчі з них відбудуться: 15 листопада (субота) о 14:00 та 23 листопада (неділя) о 14:00. Деталі за посиланням.

Підготувала: Ніна Петрович