Фото: Віталій Бунечко

З серпня 2019 року колишній високопоставлений СБУ-шник Віталій Бунечко незмінно очолює прикордонну з ворожою Білоруссю Житомирщину.

Подейкують, що власним призначенням і непохитністю Бунечко завдячує не колишньою посадою в Головному управлінні контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, а особистими зв’язкам з «кварталівцями» - зокрема Тимуром Міндичем та Сергієм Шефіром, а також дружбою з депутатом від «Слуги народу» «кварталівцем» Юрієм Корявченковим (Юзіком). Політичні зв’язки дозволяють Бунечку виходити чистим із чисельних корупційних скандалів у той час як його партнери похвалитися цим не можуть. Втім, на фоні війни і загрози повторного наступу на Київ з боку Білорусі важливі не стільки корупційні зв’язки, як агентурні. І тут «агент Бунечко» - не останній цінний кадр в колоді ворожих спецслужб. Ще працюючи в СБУ Бунечко був помічений у лобіюванні інтересів російського бізнесу, його рідний брат трудиться на Коломойського і судиться з НАБУ, а покійний батько був дипломатом Януковича – постійним і повноважним представником України при координаційних інститутах СНД.

Непохитний голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко походить із родини дипломата Івана Бунечка. Біографія батька очільника прикордонної з ворожою білоруссю області доволі показова як для агента впливу і напряму пов’язана з білоруссю та зв’язками з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком, пише Lenta.UA. 

Ось лише деякі щаблі його кар’єрного росту!

1973 року закінчив історичний факультет Київського університету ім. Шевченка, 1980-го — Вищу партійну школу, 1990 — аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, 1991 рр. — секретар Рівненського міськкому Компартії України.

З 1996 працював на дипломатичній роботі в МЗС України на посадах: головного радника Договірно-правового управління, радника Першого територіального департаменту МЗС, першого секретаря Посольств України в Білорусі, Туркменістані, радника Посольств України в РФ, Киргизстані.

Тобто як бачимо, Іван Бунечко був не просто дотичний до роботи в Білорусі, він займав чільну посаду в посольстві. Ще одна цікава деталь – вже при незалежній Україні, у 2002 році під час остаточної ліквідації Україною ядерного потенціалу, ліквідації ракетних військ стратегічного призначення та консервації шахт батько майбутнього голови Житомирської ОДА здобуває ступінь доктора філософії на факультеті підвищення кваліфікації Дипломатичної академії МЗС Росії. Вдумайтесь тільки – український дипломат закінчує ВУЗ Міністерства закордонних справ Російської федерації. Не дивно, що росіяни в координаційних інститутах СНД хотіли бачити перевірену людину, тож з 2010 по 2014 рік саме Іван Бунечко був постійним повноважним представником України при згаданих інститутах в орбіті впливу росії.

Здавалося б за такої біографії батька сину назавжди заборонена дорога в українські спецслужби. Але ні! Віталій Бунечко за дуже короткий час зробив карколомну кар’єру в СБУ, працюючи на посадах першого заступника начальника головного управління — начальник управління Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях. У 2019 році кандидатуру Бунечка навіть розглядали на посаду заступника голови СБУ замість Олега Фролова.

Бунечка також називають людиною, близькою до  Василя Грицака, голови СБУ часів Петра Порошенка. Працюючи в Головному управлінні контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, Бунечко начебто відстоював бізнес-інтереси своїх рівненських земляків Грицака та голови цього ж управління Юрія Подуфалого. 

За даними видання Бунечко особисто знайомий із представниками «95 кварталу», зокрема він є другом народного депутата від «Слуги народу» Юрія Корявченкова (Юзіка). Таким зв’язкам, як розказував в одному з інтерв’ю нардеп-утікач Олег Царьов, можновладець зобов’язаний своїй роботі в СБУ, під час якої організовував корпоративи, на які запрошував гумористів Володимира Зеленського.

Деякі ЗМІ пов'язують Бунечка з бізнесменом Ігорем Коломойським, бо рідний брат Бунечка В'ячеслав обіймає посаду начальника претензійно-позовної управління департаменту юридичного забезпечення «Укрнафти». Саме він представляв інтереси компанії, пов'язаної з Коломойським, в судових справах з НАБУ.

Бунечко хоч і заперечував зв’язки з Коломойським, однак визнав, що його брат є підлеглим олігарха: «Мій рідний брат В’ячеслав працює начальником претензійно-позовного управління департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта». Має адвокатське посвідчення з 2006 року для представлення в усіх судах інтересів ПАТ «Укрнафта»», - коментував ситуацію Бунечко.

Цілком очевидно, що кар’єрою в українській спецслужбі Віталій Бунечко завдячує на «кварталівцям». Тоді кому? І тут випливає найцікавіше – у розпал гібридної війни з росією у 2015 році Віталій Бунечко разом з групою працівників СБУ намагався вплинути на тендери «Енергоатому», куратором якого був державний зрадник і російський агент Андрій Деркач. Бунечко та колеги під час багаторазових візитів в офіс НАЕК «Енергоатом» в усній формі наполегливо рекомендували не обирати ТОВ «ЗХР "Донецьк-реактив» переможцем торгів (на постачання борної кислоти. — Ред.), посилаючись на нібито відсутність дозвільних документів на виробництво в ТОВ «ЗХР "Донецьк-реактив»… Пересвідчившись в достовірності наданих підприємством документів, співробітники СБУ змінили тактику та стали посилатись на те, що нібито «ЗХР «Донецьк-реактив» та його засновники фінансують сепаратизм та тероризм.

Як стверджують «Наші гроші», головною метою уваги співробітників СБУ була зупинка підприємства, що зіграло б на руку давньому постачальнику «Енергоатому» минулих років – СУЛП «Хімімпекс» (Черкаси), який постачав в Україну продукцію, вироблену в Росії.

«За відсутністю ТОВ «ЗХР «Донецьк-реактив» у хімічній галузі України його продукція може бути замінена тільки продукцією російських виробників, що призведе до збільшення залежності атомних станцій України, МО України, МНС України і гірничорятувальної служби від країни агресора»,- зазначалось у розслідуванні.

Того ж року в пресі засвітилось анонімне звернення офіцерів Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України.

Ось короткий зміст звернення: «На превеликий жаль вимушені погодитися, що в Главку, на тлі проголошеної народом України та втіленої керівництвом держави кампанії по боротьбі з тотальною корупцією і очищенням влади, купкою керівників та їхнім оточенням, які пов’язані родинними зв’язками, дійсно вибудувана та безкарно і безперешкодно діє потужна система власного збагачення. І відбувається все це з використанням нас — оперпрацівників, які здобуваючи інформацію про злочинну діяльність високопосадовців, що завдали мільярдних збитків бюджетній, кредитно-банківській, енергетичній сферам, агропромисловому і транспортному комплексам нашої держави, безсилі перед нашими керівниками, які неприховано гальмують і блокують фактично усю нашу правозастосовчу діяльність. Так, наприклад, тільки за останний рік в ГУКЗЕ з понад трьохста оперативних справ закрито у зв’язку із «спростуванням» матеріалів про злочинну діяльність понад двісті п’ятдесят справ за вказівками, наполяганнями та під різного роду тиском і погрозами цих «керівників».  

… Та як виявилося, ніхто і не збирається руйнувати давно пануючу систему беззаконня, відновлювати правові основи оперативно-службової діяльності і тим більше усувати від виконання обов’язків керівників-корупціонерів, які «набили руку» і є затребуваними нинішніми керманичами.

Стало це зрозуміло одразу після проведення у липні за розпорядженням Голови СБУ В.Грицака співробітниками Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування комісійної перевірки стану дотримання в ГУКЗЕ режиму секретності. За наслідками перевірки у руках В.Грицака та його «сірого кардинала» Ю.Артюхова опинилися неочікувано «вибухові» матеріали про численні порушення законодавства у сфері охорони держтаємниці, в тому числі і пов’язаних із витоком та розголошенням секретної інформації, за які передбачено кримінальну відповідальність та скасування допусків до держтаємниці, без яких неминуче звільнення порушників зі служби. Порушниками якраз і виявилися ключові керівники Главку: Ю.Подухвалий, О.Сухачов та !!!!!!!!!!!!!! віддані В.Грицаку земляки з Рівненщини, що давно поєднані між собою не тільки переплетеними кумівськими родинними стосунками, а й бізнес-інтересами — О.Калінін, В.Бунечко, Ю.Борейчук».

Мова йшла про витік інформації, а також про лобізм російських підрядників у сфері енергетики. Прізвище Бунечка в цьому списку згадувалось не одноразово як керівника, котрий покриває корупцію та закриває очі на роботу російських капіталів.

Чим закінчилась історія з тиском на користь російських постачальників в «Енергоатомі» невідомо, однак за 4 роки Віталій Бунечко переходить з «економічної» посади в СБУ до посади голови Житомирської ОДА. Ключовим фактором у призначенні губернатором “бурштинової” області, судячи з усього, зіграв фактор Ігоря Коломойського. До того ж, очолить проблемний регіон той, хто вже в курсі, як працює система силовик, який успішно працював в епоху Петра Порошенка. Якось не в’яжеться таке призначення на ключовий регіональний пост з філософією «нових облич»,яку просував Володимир Зеленський. Зрештою, наявність на посаді стратегічного у військовому плані регіону для оборони столиці людини, чиє прізвище пов’язане з чисельними корупційними скандалами, російським слідом та агентурними зв’язками батька не додає шансів ні Житомирщині, ні Києву.

Євген Медведєв