12:14 / 17.10.2025 Происшествия

Дружину спікера Верховної Ради Стефанчука просувають на отримання національної премії Бориса Патона

На головну наукову премію України претендує дружина спікера парламенту. Але її роботу називають декларативною і позбавленою реальної наукової новизни.

Наприкінці листопада стануть відомі лауреати Національної премії України імені Бориса Патона за 2025 рік. Як стало відомо, на здобуття цієї нагороди висунута дружина Голови парламенту Марина Стефанчук, яка є професором Науково-навчального інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона входить до числа авторів монографії «Правове забезпечення повоєнного відродження України».

Серед інших членів творчого колективу – Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України; Андрій Гриняк, заступник директора з наукової роботи того ж інституту; Артем Янчук, заступник керівника Апарату Верховної Ради України.

«За збігом обставин» спікер ВР Руслан Стефанчук водночас є головою наглядової ради КНУ, а ректор університету – друг родини Стефанчуків, повідомляли раніше ЗМІ.

Однак, як з’ясувалося, більш вагомі зауваження викликає зміст самої роботи, яка претендує на загальнонаціональну премію.

«Постає низка очевидних питань: коли, у який спосіб і в яких межах відбудеться повоєнне відродження? Якими будуть політичні, економічні та демографічні контури України після завершення війни? На жодне з цих запитань подана робота не дає навіть гіпотетичної відповіді».

Зміст роботи, за словами експертів, «нагадує сукупність декларативних роздумів і побажань, а не результат системного наукового дослідження з чітко визначеними об’єктом, предметом, методами та науковою новизною».

«У нинішніх реаліях така робота не має ознак ані наукової інноваційності, ані практичної значущості для держави. Вона не пропонує рішень для забезпечення обороноздатності, технологічного розвитку чи гуманітарної стійкості країни. Отже, її висунення на найвищу державну нагороду в галузі науки виглядає не як прояв академічної зрілості, а як симптом псевдонаукового амбіціонізму, що суперечить самим принципам наукової доброчесності та репутаційної відповідальності», — зазначив один із експертів.