Згідно з джерелами, дрони вразили установку первинної переробки нафти CDU-6 потужністю 20 000 тонн на добу, єдину таку установку на нафтопереробному заводі.

Раніше цього тижня Омський нафтопереробний завод, найбільший у Росії, ​також припинив роботу після атаки українського дрона.

Дані біржі свідчать, що паливо із Саратовського нафтопереробного заводу не пропонувалося на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі з середи.

Саратовський НПЗ також призупиняв роботу після атак дронів у березні та травні.

У 2024 році завод переробив 5,8 мільйона тонн нафти, або 2,2% загального обсягу переробки в Росії, виробивши 1,2 мільйона тонн бензину, 1,9 мільйона тонн дизельного палива та 1,0 мільйона тонн мазуту.

У ніч на 8 липня безпілотники вдарили по цілях у російських містах Саратов і Борисоглєбськ. Згодом у Генштабі Збройних Сил України підтвердили ураження Саратовського нафтопереробного заводу. За інформацією Генштабу, на території підприємства зафіксували вибухи й пожежу. 

Саратовський НПЗ входить до структури компанії "Роснефть" і є одним із ключових нафтопереробних підприємств Поволжя. Його проєктна потужність – близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод випускає бензин, дизельне й авіаційне пальне, які використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора.

Україна ‌посилила атаки на енергетичну інфраструктуру Росії останніми місяцями. Атаки призвели до ​дефіциту пального в РФ, що спричинило ​черги ​на заправках, зростання цін на пальне й обмеження його експорту. 8 липня стало відомо, що в Росії уряд  запровадив заборону на експорт дизельного пального на тлі паливної кризи. Раніше, у квітні, РФ запровадила суворі обмеження на вивезення пального, щоб стримати внутрішній дефіцит, який спричинили атаками на нафтопереробні заводи. Заборону на експорт бензину тоді ввели до кінця липня. Також із 1 червня до 30 листопада 2026 року в Росії діє заборона на експорт авіаційного гасу. 

Підготувала: Ніна Петрович