У Польщі при Президентському палаці засновано Раду нових медіа; до її складу увійшли 27 осіб, серед яких — YouTube‑блогер Павел Свинарський, відомий підтримкою проросійських наративів щодо атаки дронів на Польщу у вересні минулого року. Про це повідомляє RMF24.

За даними канцелярії президента Кароля Навроцького, Рада має «діагностувати стан сучасних медіа, оцінювати їхній вплив на суспільство та формулювати пропозиції, добрі практики й системні рішення». Акти про призначення членів вручив заступник керівника канцелярії Адам Андрускевич.

Призначення Свинарського викликало різку критику: блогер веде канал «За гроші», де коментував атаку російських дронів у вересні 2025 року, висловивши припущення, що інцидент міг бути «російською атакою або українською провокацією, в якій використали російські дрони». Після цього на його каналі з’явилися відео з фейковими версіями подій; у розслідування втрутився Державний науково‑дослідний інститут (NASK), що займається, зокрема, кібербезпекою.

Раніше Свинарський згадувався через підтримку ультраправих і антиукраїнських сил, зокрема партії «Конфедерація» та політика Славоміра Менцена. Призначення розкритикували міністр внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кервінський і речник уряду Адам Шлапка; Шлапка зауважив, що Навроцький призначив до ради особу, щодо якої NASK та Генеральний штаб Війська Польського висловлювали застереження через проросійський контент і дезінформацію.

Конфліктний інцидент: атака дронів на Польщу В ніч проти 10 вересня 2025 року кілька російських дронів перетнули повітряний простір Польщі; у відповідь польські сили застосували зброю з літаків. Прем’єр‑міністр Дональд Туск повідомив про принаймні 19 порушень повітряного простору. Оперативне командування Збройних сил Польщі кваліфікувало подію як «акт агресії», а Польща звернулась до НАТО з проханням застосувати статтю 4 договору для консультацій щодо загрози безпеці.

Міністерство оборони Росії відкидало звинувачення, стверджуючи, що під час нічних ударів їхні цілі в Україні були досягнуті і на територію Польщі ударів не планувалося. Після інциденту НАТО ініціювало програму «Східний вартовий» для посилення оборони східного флангу, зокрема шляхом розгортання сухопутних сил у восьми державах.

Підготувала: Ніна Петрович