Куба розпочала переговори з адміністрацією президента США Дональда Трампа на тлі найбільшої енергетичної кризи в історії острова, повідомляє Reuters.

Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що вже понад три місяці до країни не надходить жодного палива, і енергетична ситуація стає дедалі нестабільнішою. Щоб протистояти кризі та збільшити енергетичну незалежність, Куба у 2026 році наростила видобуток вітчизняної нафти та газу, а до кінця березня планує збільшити генерацію сонячної енергії на 10%.

Діас-Канель очолює переговорну команду з боку Куби разом із колишнім президентом країни Раулем Кастро, братом революціонера Фіделя Кастро. «Ми готові вести переговори на основі рівності та поваги до політичних систем обох держав, суверенітету та урядів», — заявив президент Куби.

За даними Reuters, у Гавані електропостачання відсутнє понад 12 годин на добу, а енергосистема перебуває у стані «надзвичайної нестабільності» після припинення постачання нафти з Венесуели у січні через операцію США проти колишнього президента Ніколаса Мадуро. «Минуло більш як три місяці з моменту в’їзду в країну паливного танкера. Ми працюємо в дуже несприятливих умовах, що впливає на життя всього народу», — наголосив Діас-Канель.

Влада Куби також анонсувала звільнення 51 політв’язня як «жест доброї волі» перед США за посередництвом Ватикану.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що кубинська влада «скоро впаде й хоче укласти угоду», та планує «поставити» держсекретаря Марко Рубіо очільником країни. Наприкінці січня США ввели надзвичайний стан щодо Куби та додаткові мита на країни, які постачають їй нафту, звинувативши Гавану у співпраці з «ворожими державами та терористичними угрупованнями» та порушенні прав людини.

У відповідь міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес оголосив «міжнародний надзвичайний стан». Куба також засудила операцію США у Венесуелі, заявивши про загрозу стабільності регіону, а Трамп попередив уряди Мексики, Куби та Колумбії про можливі наслідки.

Підготувала: Ніна Петрович