У Німеччині молодь оголосила страйк проти нового закону про військовий обов'язок, який 5 грудня ухвалив німецький парламент, пише Tagesschau.

Тепер, щоб реформа набула чинності з 1 січня 2026 року, як заплановано, її має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого цього року відбудеться 19 грудня, передає DW.

Ініціатива міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов'язкової медичної комісії для вікових груп. З липня 2027 року її мають проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.

На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку росії. Згідно з цими вимогами, Німеччина до 2035 року має бути здатна у разі кризи чи війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців. Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч, і розширити резерв до 200 тисяч людей.

Ще раніше — з 2026 року — юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії. Дівчата теж можуть її заповнити та повідомити про свою готовність, але лише за особистим бажанням, оскільки, згідно з конституцією Німеччини, до військової служби можуть зобов'язати виключно чоловіків.

У день ухвалення законопроєкту відбулися протести у Берліні, Магдебурзі, Гамбурзі, Бранденбурзі та інших містах країни.

До цих акцій їх закликала ініціатива «Шкільний страйк проти військового обов'язку» (Schulstreik gegen Wehrpflicht). Серед іншого молодь вимагає скеровувати кошти на освіту, а не на армію.

«Ми не хочемо стати в результаті гарматним м'ясом... Ми не будемо мовчки спостерігати за тим, як нас і наших друзів за допомогою жереба змушують вбивати і вмирати», — йдеться у її заклику.

На підтримку ініціативи виступила Федеральна конференція школярів (BSK), закликавши керівництво шкіл звільнити їхніх учнів від занять для участі у протестах. Це слід зробити незалежно від того, чи підтримують учні проведення страйку, чи ні, заявила генеральна секретарка організації Емі Кірххофф (Amy Kirchhoff).

«Для нас важливо, щоб молоді люди могли реалізувати своє конституційне право на свободу зборів», — наголосила вона. На її думку, від практичного ознайомлення учнів із політичними процесами користі «більше, ніж від одного окремого навчального дня».

Але не всі школи погодилися відпустити учнів. Окремі заклади освіти повідомили, що студенти, які підуть на протести під час навчального часу, будуть вважатись такими, що прогуляли заняття.

Підготувала: Ніна Петрович