Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у п’ятницю вирушив до Брюсселя на переговори з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, щоб розблокувати  ініціативу Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні, повідомляє Bloomberg.

Мерц відклав заплановану поїздку до Осло і замість цього візьме участь у приватній вечері з де Вевером та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зустріч має на меті подолати спротив Бельгії плану ЄС щодо використання цих активів.

Барт де Вевер заявив, що сподівається на «плідну дискусію» з Мерцем.

Бельгія, на території якої зберігається більшість заморожених російських коштів, цього тижня відхилила пропозиції, що передбачають використання нерухомих активів Центрального банку Росії для надання Україні кредиту у 90 мільярдів євро. На зустрічі послів ЄС Бельгія була єдиною державою, яка наполягала на альтернативному механізмі фінансування, що не передбачав би використання російських активів.

Сумніви Брюсселя пов’язані з побоюванням, що саме Бельгія може залишитися відповідальною за погашення кредиту. Країна вимагає юридичних гарантій від інших членів ЄС, механізмів захисту ліквідності та рівномірного розподілу ризиків.

Мерц заявив журналістам, що сприймає занепокоєння бельгійського прем’єра «дуже серйозно» і намагатиметься їх зняти під час зустрічі.

«Я не прагну просто переконати його, я хочу аргументовано довести свою позицію», — сказав канцлер на пресконференції в Берліні. — «Якщо ми підемо цим шляхом, це буде задля допомоги Україні, можливо, на найближчі два-три роки».

Час для ухвалення рішення стрімко спливає. Уже на початку наступного року Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансування, а адміністрація президента Дональда Трампа припинила більшість американської допомоги, поклавши основну відповідальність на Європу. Вашингтон також розглядає російські активи як можливе джерело фінансування післявоєнної відбудови у рамках переговорів з Москвою.

Мерц категорично відкинув цю ідею, заявивши: «Я не бачу жодної можливості передати кошти, які ми мобілізуємо, Сполученим Штатам».

«Американський уряд знає про це, і це позиція німецького уряду. Це також є консенсусом на рівні Європейського Союзу. Тут немає жодних розбіжностей. Ці кошти мають піти Україні; вони мають допомогти Україні», — наголосив він.

Європейська комісія пропонувала альтернативу — випуск спільного боргового інструменту. Але низка держав, включно з Німеччиною, виступають проти, а вимога одностайної підтримки робить варіант майже нереальним.

Більшість лідерів ЄС давно вважають використання російських активів найбільш реалістичним способом надати Україні необхідні десятки мільярдів євро. Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україні на найближчі два роки потрібно 135 мільярдів євро, щоб підтримувати роботу основних державних послуг та оборону.

Мерц є одним із найактивніших прихильників цього підходу. У статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung він наголосив, що Європа має «не лише посилити Україну, а й надіслати Москві однозначний сигнал, що продовження агресії не має сенсу».

При цьому він визнав слушність занепокоєнь Бельгії, додавши: «Було б неприпустимо, якби одна країна несла надмірний тягар».

План Європейської комісії щодо кредиту у 90 мільярдів євро все одно залишить Україну з прогнозованим дефіцитом у 45 мільярдів євро до 2027 року. Тому ЄС звертається до партнерів, зокрема Великої Британії та Канади, щодо можливості долучитися до фінансування за аналогічною схемою.

Комісія також зазначила, що сума у 90 мільярдів може бути переглянута залежно від розвитку ситуації. Починаючи з 2028 року, можливо також використати частину інших заморожених російських активів у ЄС, загальний обсяг яких становить 210 мільярдів євро.

Європейські посадовці сподіваються, що юридичний проєкт, представлений у середу, дозволить лідерам ЄС затвердити план щодо активів на саміті 18 грудня в Брюсселі.

Підготувала: Ніна Петрович