Лестощі та тиск — у поєднанні зі зростаючим невдоволенням президента Трампа президентом Володимиром Путіним — допомогли створити імпульс для нових економічних санкцій, пише The New York Times.

Відтоді, як президент Трамп знову зайняв Овальний кабінет, лідери по всій Європі підштовхували його до рішучої підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням. Останніми тижнями деякі з них спробували новий підхід в особистих бесідах із президентом, який, як вони знають, часто добре реагує на лестощі.

За словами двох європейських чиновників, знайомих із ситуацією, пише видання, під час спілкування з Трампом лідери, включно з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, похвалили президента за відправлення американських бомбардувальників для нанесення потужного удару по ядерній програмі Ірану.

Вони сказали Трампу, що він міг би зробити щось подібне в Україні — не за допомогою бомб, а за допомогою нової порції санкцій, спрямованих на підрив економіки Росії.

Звернення стали останньою главою в багаторічних спробах залучити Трампа на свій бік у спробах Європи переломити ситуацію в Україні за допомогою нанесення нищівного удару по економіці Росії. І, схоже, президент нарешті перейнявся цією ідеєю.

Мерц і його колеги у Франції, Великій Британії та Італії публічно заявили Трампу, що нові санкції США можуть змусити президента Росії Володимира Путіна почати серйозні переговори про припинення війни. Без них Путін посилюватиме і продовжуватиме атаки Росії, намагаючись прорвати оборону України.

Схоже, ця ескалація відносин виснажила терпіння Трампа щодо Путіна. Вона сталася після кількох місяців телефонних розмов між лідерами і на тлі згасаючих надій Білого дому на те, що Трамп зможе спиратися на свої відносини з Путіним і чинити тиск на Україну, щоб домогтися перемир'я і покласти край війні.

Одразу після, як Трамп висловився, невдалої телефонної розмови з Путіним, Трамп заявив, що "вельми серйозно" розглядає можливість підтримки двопартійного законопроєкту Сенату, який запровадить жорсткі санкції проти країн, що купують російську нафту. До їх числа входять Китай, Індія, Бразилія і навіть деякі країни Європейського союзу.

Законопроєкт, запропонований сенаторами Ліндсі Гремом, республіканцем від Південної Кароліни, і Річардом Блюменталем, демократом від Коннектикуту, передбачає нові заходи щодо поліпшення ситуації в цьому секторі. Його підтримали 83 особи в Сенаті.

Сенатори тепер планують надати Трампу широкі повноваження щодо визначення того, як і коли застосовувати фінансові санкції до Росії, окрім інших змін у законопроєкті.

Деякі аналітики вважають, що ухвалення цього законопроєкту може мати набагато серйозніші наслідки, ніж будь-які раніше введені проти Росії санкції.

"Економічні наслідки законопроєкту очевидні й масштабні", — заявив Бен Гарріс, віцепрезидент і директор Програми економічних досліджень Інституту Брукінгса. Працюючи в адміністрації Байдена, він брав участь у розробці попередньої спроби обмежити доходи Росії від продажу нафти.

"Зрештою, можливі тільки три ймовірні результати: відступ російських військ, обвал на світових енергетичних ринках або всесвітня рецесія через різкий спад у світовій торгівлі", — заявив Гарріс. "Інших варіантів немає. Тому законопроєкт слід вважати одночасно сміливим і ризикованим".

Однак інші аналітики попереджають, що потрібен час, щоб санкції, передбачені законопроектом, вдарили по Росії досить сильно, щоб змусити Путіна піти на переговори, і що Трамп може не реалізувати багато з них. Більшість санкцій проти Росії "нереалістичні і ніколи не будуть реалізовані", пророкує Яніс Клюге, експерт з Росії з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

"Головне досягнення законопроєкту — підтримання розмови про нові санкції проти Росії, що саме по собі є важливою метою", — сказав Клюге. "Однак він не змінить хід війни, і європейським лідерам не варто покладати на нього занадто великі надії".

Російські ж офіційні особи, схоже, взагалі не стурбовані перспективою підтримки Трампом нового пакета санкцій. Цього року Трамп не запровадив жодних нових санкцій проти Росії, пов'язаних з Україною, фактично дозволивши Москві отримувати необхідні їй гроші та матеріали.

Водночас заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков звинуватив сенаторів, які займаються законопроектом, у спробах підірвати основу нормальної взаємодії між США і Росією, заявивши в четвер, 10 липня, що вони вживають заходів, які "зашкодять самим США". Він сказав, що Росії необхідно буде проаналізувати і зрозуміти наслідки будь-якого нового потенційного санкційного законодавства, але, враховуючи, що проти Росії вже запроваджено 30 000 обмежувальних заходів, це "радикально не змінить ситуацію".

Трамп заявив журналістам, що в нього "є в голові" крайній термін, коли він міг би підтримати нові санкції, і припустив, що законодавці зрештою наслідуватимуть його приклад. А 10 липня держсекретар Марко Рубіо повідомив журналістам, які супроводжували його в поїздці Азією, що адміністрація тісно працює із законодавцями.

Останніми тижнями Грем і Блюменталь працювали над тим, щоб зробити свій законопроєкт більш прийнятним для Трампа, тоді як президент дедалі більше розчаровувався в Путіні.

Раніше видання зазначало, що стосунки між Путіним і президентом Трампом зіпсувалися, і це несподіваний поворот з огляду на те, який гарний вигляд все мало для Росії після обрання Трампа. Президент ставився до Путіна з повагою, а Путін, здавалося, міг отримати багато чого з того, чого хотів у війні проти України. Замість цього Путін погано розіграв свої карти.

Тепер Трамп критикує Путіна, а не Зеленського. Днями президент США прямо сказав, що незадоволений Путіним, тому що той вбиває українців.

Ба більше, він виявився доволі жорстким у визначеннях. "Якщо говорити чесно, Путін вивалює на нас багато лайна, — заявив Трамп журналістам на засіданні кабінету міністрів. — Він завжди дуже люб'язний з нами, але, як виявилося, все це безглуздо".

В умовах майже будь-якої іншої політики у Вашингтоні ці слова не викликали здивування. Але те, що їх виголосив Трамп, показує, що Путін, мабуть, відштовхнув Білий дім — і, можливо, втратив свій шанс на мирне врегулювання.

Однак у Європі, незважаючи на оптимізм, що з'явився, обережно ставляться до можливих рішень Трампа.

Після зустрічі НАТО в Нідерландах наприкінці минулого місяця канцлер ФРН Мерц заявив, що ще раз підтвердив президенту США, що той перебуває в найкращій позиції для допомоги Україні. Він також закликав Трампа скористатися моментом, що виник після нанесення США військових ударів по Ірану, "не у військовому плані, а в плані торговельної політики". При цьому Мерц визнає, що Трамп поки що повністю не схилився на бік того, що хоче Євросоюз для України.

Підготувала: Ніна Петрович