Уродженець дагестанського Каспійська Ігор Редькін, підозрюваний у вбивстві учасниці добровольчого батальйону імені Дудаєва Аміни Окуєвої, переховується в Угорщині. Однак Будапешт відмовляється екстрадувати Україні росіянина.

Про це Кавказу.Реалії розповів заступник Голови Національної поліції-начальник кримінальної поліції у Київській області Андрій Нєбитов.

За його словами, українська влада звернулася до прокуратури Угорщини з екстрадиційним запитом, але отримала відмову.

"Угорський суд відмовив в екстрадиції Редькіна через війну в Україні", – сказав правоохоронець.

Втечу підозрюваного від слідства редакції підтвердив і колишній депутат українського парламенту Ігор Мосійчук, помічником якого працювала Окуєва. За його словами, Редькін зміг залишити Україну у перші дні вторгнення російських військ минулого року.

У лютому 2021 року Апеляційний суд змінив запобіжний захід Ігорю Редькіну, якого підозрюють у вбивстві доброволиці Аміни Окуєвої, на домашній арешт.

Нагадаємо, 30 жовтня 2017 року на переїзді біля населеного пункту Глеваха Київської області автомобіль, у якому були Аміна Окуєва та Адам Осмаєв, був розстріляний із засідки диверсантами. Окуєва загинула, Осмаєв зазнав поранення.

12 січня 2020 року поліція затримала організатора вбивства Аміни Окуєвої.

14 січня Святошинський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для підозрюваного в організації вбивства українського добровольця Аміни Окуєвої Ігоря Редькіна.

Вранці 15 січня правоохоронці затримали ще одну людину з групи з семи осіб, яких правоохоронці офіційно називають причетними до вбивства Аміни Окуєвої і замаху на життя Адама Осмаєва. Затриманого чоловіка звуть Андрій Кравченко.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович