Фото: afp.com

Буркіна-Фасо та Малі виступили зі спільною заявою щодо заколоту в Нігері. Вони вважатимуть оголошенням війни військове втручання проти цієї країни, передає AFP.

Військовим втручанням Нігеру раніше пригрозило Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС). 

30 липня ЕКОВАС за підсумками екстреного саміту дав учасникам заколоту тиждень на звільнення президента Нігеру Мохамеда Базума та відновлення конституційного ладу.

В іншому випадку організація пригрозила збройним втручанням. До Союзу країн Західної Африки входять 15 держав, включаючи Нігер, Малі, Буркіно-Фасо та Гвінею. Членство останніх трьох держав призупинено через військові перевороти у 2021-2022 роках.

Буркіна-Фасо та Малі останнім часом багато в чому підтримують росію. Території цих країн, а також Нігер раніше були французькою колонією.

Заколот у Нігері розпочався вранці 26 липня. Його очолили військовослужбовці президентської гвардії, якою керував генерал Абдурахман Чіані.

Військові запровадили в країні комендантську годину, призупинили дію конституції, а також заборонили будь-яку політичну активність партій. 28 липня генерал Чіані був названий новим президентом Нігеру.

У Нігері після заколоту відбуваються мітинги на підтримку заколотників, учасники яких використовують російські прапори.

У Нігері розташована авіабаза ЦРУ США, дислоковано майже 1,5 тис. французьких військових, а також військові з Італії та Німеччини.

Заколотники, що захопили владу в Нігері, вирішили призупинити експорт урану та золота до Франції. Також вони звинуватили Францію у бажанні організувати військову інтервенцію з метою відновити владу президента Мохаммеда Базума.

Нігер є сьомим за величиною виробником урану у світі. Згідно з різними оцінками, на Нігер припадає від 15% до 17% урану, що використовується для виробництва електроенергії у Франції.

BAGNET нагадує, 28 липня Демократична Республіка Конго заявила про вторгнення армії Руанди. 

Підготував: Сергій Дага