Звісно ж, у Києві зраділи, коли з'явилася новина про те, що Кремль переслідує так званий «Клуб розгніваних патріотів» - об’єднання радикальних російських націоналістів, які місяцями критикували військове командування Росії в некомпетентності за надто м’який підхід до війни порти України. Але якщо подивитися на ситуацію ширше, ці радощі можуть виявитися передчасними.

Серед ультранаціоналістів першим під удар потрапив горезвісний Ігор Гіркін. Колишній офіцер ФСБ був заарештований минулого тижня за «публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності», - пише в своїй статті оглядач Politico Джеймі Деттмер. Схоже, він перейшов межу, заявивши своїм 800 тисячам підписників у Telegram, що Росія «не переживе ще 6 років з цим бездарним боягузом при владі». І що більш важливо, він, схоже, розвивав власні політичні амбіції.

Гіркін відіграв ключову роль в російській анексії Криму в 2014 році, а також у війні на Донбасі, організувавши натовп невдах, диваків, хуліганів і п'яниць, які складали підтримувані Москвою «сепаратистські сили» до приходу трохи більш дисциплінованих російських «зелених чоловічків». А минулого року суд у Гаазі заочно визнав його винним у збитті рейсу MH17 над сходом України, внаслідок чого загинули всі 298 людей на борту.

«Я зустрівся з ним у Слов'янську приблизно в той час, коли американського журналіста Саймона Островського викрали і побили за «некоректне висвітлення подій». Гіркін був дивною фігурою. Його витончені риси обличчя і прустівські вуса, здавалося, дисонували з головорізами, якими він командував, а також з його власним страхітливим минулим ветерана кількох кремлівських військових інтервенцій», - пише оглядач.

Але справа не лише в Гіркіні, інші ультранаціоналісти також опинилися в пастці. Полковника ГРУ у відставці Владіміра Квачкова звинуватили у дискредитації російської армії. Також минулого тижня російська влада заарештувала колишнього офіцера ФСБ, полковника Міхаіла Полякова.

Окрім цієї трійці ультранаціоналістів, увага Кремля була зосереджена і на генералітеті. Повідомлялося, що щонайменше 13 високопоставлених військових офіцерів були звільнені, затримані або допитані після короткочасного заколоту засновника «Вагнера» Євгенія Прігожина.

Згідно з Telegram-каналами, близькими до російських спецслужб, останнім міністр оборони Сєргєй Шойгу звільнив генерала Владіміра Селіверстова, командира 106-ї повітряно-десантної дивізії. За день до цього був звільнений командувач 58-ї загальновійськової армії генерал-майор Іван Попов, якого, очевидно, звільнили за скарги на військові помилки. І, звичайно, досі нічого не відомо про долю «генерала Армагеддона» Сєргєя Суровікіна, головнокомандувача Повітряно-космічних сил і одного з найбільш тактично досвідчених російських офіцерів.

«Чим більше розборок, допитів, арештів, тим цікавіше спостерігати за цим процесом. Мешканці кремлівських веж вступають в активну фазу внутрішнього протистояння», - сказав речник української військової розвідки Андрій Юсов.

Він та інші українські чиновники люблять говорити про «павуків, які їдять один одного в банці». Західні й українські чиновники кажуть, що всі ці потрясіння відображають безлад і паніку, оскільки Кремль намагається з'ясувати, хто лояльний, а хто зрадник. А вороги Путіна палко сподіваються, що це кінець гри і все розвалюється. Але чи так це?

«Попри всі розмови про чистки, масових репресій проти ультранаціоналістів, військовослужбовців або співробітників спецслужб не відбулося. В'язниці заповнюють не ними, натомість там сидять лідери демократичної опозиції і антивоєнні активісти. І хоча деякі перезбуджені автори заголовків порівнюють заворушення в Москві після заколоту з Ніччю довгих ножів 1934 року, коли Гітлер розправився з керівництвом СА, вони, здається, забувають, що в результаті гітлерівської чистки загинуло від 700 до 1000 осіб», - пише Деттмер.

Андрєй Ілларіонов був старшим політичним радником Кремля до свого розриву з Путіним у 2005 році. Він хотів би, щоб все дійсно розвалювалося, втім, колишній російський чиновник все ж сумнівається, що це так. І він стурбований тим, що "Путін став ще сильнішим», ніж був до невдалого заколоту Прігожина. На думку Ілларіонова, зараз відбувається процес пристосування. А «система», яка керує Росією вже чверть століття, працює в звичному режимі. Він не погоджується з думкою голови британської розвідки Річарда Мура, що російський президент був змушений піти на «принизливу» угоду і залишити Прігожина безкарним, щоб «врятувати свою шкуру».

Будучи палким критиком Путіна, Ілларіонов зазначив, що на Заході існує велике нерозуміння влади в Росії, того, як вона здійснюється і в чиїх вона руках.

«Це інший тип системи, ніж багато хто на Заході вважає, навіть деякі з моїх колег-лідерів російської опозиції. Вони думають, що це одноосібне шоу, особиста диктатура. Вони всі дивляться на це ззовні, але я був всередині, і я бачу це по-іншому», - сказав він в інтерв'ю Politico.

«Це корпорація діючих і колишніх співробітників спецслужб, силовиків, і вони користуються широким ступенем свободи, але до певної межі. У них дуже особливі стосунки один з одним, навіть коли вони сваряться. Вони дотримуються певних протоколів, і у них є кодекс порядку, кодекс поведінки, який гарантує, що суперечки не вийдуть з-під контролю. Тільки ті, хто порушує протокол, отримують покарання, як Алєксандр Литвиненко. І як зараз Гіркін», - сказав Ілларіонов.

Справжньою провиною Гіркіна була не його відкрита критика, а політичні амбіції і те, що він сформував свій «Клуб розгніваних патріотів». Слід визнати, що ці протоколи не завадили конфлікту між Прігожиним з одного боку і Шойгу і начальником Генштабу Валєрієм Герасімовим з іншого на мить вийти з-під контролю. Але Ілларіонов підкреслив слово «заколот», відмовляючись називати вчинок найманців «бунтом» чи «повстанням».

«Тоді ви бачили, як Путін цілий день панікував і погрожував покарати Прігожина і «Вагнера»», - сказав він.

Але потім спрацювали протоколи, не давши заколоту перерости в щось набагато більше і небезпечніше. Зрештою, корпорація розібралася. Ілларіонов прогнозує, що багато генералів, яких зараз допитують, незабаром з'являться знову, і що ніяких масових репресій проти ультранаціоналістів не буде. Просто їх змусять грати за правилами і дотримуватися кодексу поведінки, стримуючи свою критику. Російські силовики ретельно працюють над зміцненням путінської системи.

Думка Ілларіонова не надто відрізняється від думки російського політичного експерта Татьяни Станової.

«Це момент, на який багато хто з силовиків з нетерпінням чекав. Гіркін давно перейшов усі мислимі межі, викликавши у силовиків: від ФСБ до воєначальників, - бажання його арештувати», - написала вона в Telegram.

Що стосується ультранаціоналістів, то, на її думку, «навряд чи будуть масові репресії проти «Розлючених патріотів», але найбільш запеклі інакомислячі можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, що слугуватиме застереженням для інших».

Помітно, що, незважаючи на ці звільнення і арешти, оборона Росії тримається. А контрнаступ України продовжує робити невтішні успіхи. Після майже двох місяців боїв Україна не досягла значного прориву на півдні, де Київ сподівався побачити більший прогрес у своєму прагненні розірвати так званий «сухопутний міст» між Кримом і Росією. Більше того, Росія розпочала власний контрнаступ далі на північ навколо Куп'янська і Кремінної, де, за повідомленнями, досягла деяких незначних успіхів.

Таким чином, поки що заколот Прігожина і подальші потрясіння в Москві не принесли Україні жодних дивідендів на полі бою.

«Згадайте промову Путіна в грудні 1999 року», - порадив Ілларіонов, маючи на увазі виступ російського лідера перед вищими офіцерами розвідки в штаб-квартирі ФСБ на Луб'янці в Москві.

«Завдання проникнення на найвищий рівень влади виконано», - заявив Путін під сміх своїх колег-шпигунів. І додав, що «силовики не мають наміру послаблювати свою хватку над російською державою».

Підготувала: Ніна Петрович