Ілюстративне фото з відкритих джерел

Астрономи все частіше припускають, що Земля - зовсім не ідеальний зразок заселеної планети, і шукають "населені світи" - планети, де життя могло б існувати довше і бути різноманітнішим, ніж у нас. Про це пише The New York Times у матеріалі Наталі Волчовер із серії Other Worlds.

Ідея з'явилася у 2010-х, коли вчені помітили, що пошук "двійників Землі" - кам'янистих планет з водою навколо зірок, схожих на Сонце, - відбиває радше принципи антропоцентризму, ніж об'єктивну логіку. Астроном Рене Хеллер з Інституту Макса Планка разом з Джоном Армстронгом з Університету Вебера у 2014 році запропонували гіпотезу: ідеальний світ - це суперземля, на 20–30% ширша за нашу планету і вдвічі масивніша, вкрита дрібними морями та архіпелагами. Сильна гравітація утримувала б щільну атмосферу і стабільний клімат, а велике залізне ядро ​​створювало потужне магнітне поле, що захищає від космічного випромінювання.

Найкращі "господарі" для таких планет - помаранчеві карлики класу K: вони холодніші, вигоряють повільніше, ніж Сонце, і світять стабільніше десятки мільярдів років. Для порівняння, у Сонця залишилося близько п'яти мільярдів років, а Земля стане непридатною для складного життя приблизно через півмільярда. Астробіолог Іва Вілович перевірила, чи підійде таке світло рослинам: у берлінській лабораторії крес-салат під лампою, що імітує K-карлик, зростав навіть швидше і вище, ніж під сонячним світлом.

Перевірити гіпотезу допоможуть нові телескопи. Місія Європейського космічного агентства Plato, яку готують до запуску в 2027 році, зможе виявити, за оцінкою Хеллера, десяток-другий таких планет, але подробиць не розкриє. Глибокі спостереження обіцяють телескопи "Джеймс Вебб", Надзвичайно Великий Телескоп з дзеркалом 39 метрів, що будується у Чилі, та орбітальна обсерваторія NASA Habitable Worlds Observatory, яку планують відправити у 2040-х.

Сама Вілович оптимістична: "Статистично у масштабах Всесвіту життя, скоріш за все, існує - особливо на супернаселених планетах".

Підготував: Сергій Дага