У Марійському духовному центрі "Зарваниця" завершився синод Єпископів УГКЦ 2026 року. Він був присвячений темі душпастирства покликань до священства і монашества. У засіданнях взяли участь 49 архиєреїв з України, країн Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії.

Основним рішенням синоду стало прийняття Кодексу канонів Української греко-католицької Церкви. Робота над цим базовим законодавчим документом тривала впродовж десяти років. Кодекс об'єднав канонічні традиції Київської Церкви від давніх джерел до сучасних адміністративних актів, закріпивши розвиток патріарших структур УГКЦ.

Після завершення роботи єпископи підписали синодальні рішення, офіційно завершивши цьогорічний синод. Наприкінці засідання архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк подякував учасникам за спільну працю, а Глава УГКЦ Блаженніший Святослав висловив вдячність організаторам та служителям Зарваницького духовного центру. Також він іменував протоієреєм о. Анібала Солтуса, надавши йому право носити золотий хрест із прикрасами.

Кодекс канонів УГКЦ — це основний внутрішній законодавчий документ Української греко-католицької церкви. Ухвалення документа є важливим кроком. До цього часу церква користувалася загальним Кодексом канонів Східних Церков, який Ватикан видав у 1990 році для всіх католицьких громад східного обряду. 

Новий документ не замінює загальний Кодекс канонів Східних Церков, а конкретизує його норми саме для УГКЦ, враховуючи її багатовікові традиції, сучасну структуру та особливості діяльності в Україні й діаспорі.

Кодекс канонів чітко визначає правила управління церковними структурами, роботу Синоду та єпархій, обов'язки священників і права мирян. Також Кодекс врегульовує порядок здійснення таїнств, таких як хрещення чи вінчання, правила управління церковним майном, фінансами та вирішення внутрішніх правових суперечок чи дисциплінарних порушень.

Постанови Синоду обіцяють оприлюднити найближчим часом на офіційних ресурсах УГКЦ.