У Володимирі відбувся III фестиваль української мови «Криміада», присвячений постаті Агатангела Кримського — визначного історика, філолога, перекладача, сходознавця та співзасновника Української академії наук. Захід об’єднав науковців, письменників, культурних діячів і дослідників української гуманітарної спадщини.

За підсумками фестивалю учасники «Криміади» одноголосно підтримали звернення до Кабінету Міністрів України із закликом належно вшанувати спадщину Агатангела Кримського, інформує ForUA. Зокрема, йдеться про відкриття для дослідників його книжкової колекції у Національній бібліотеці України, видання повного академічного зібрання творів ученого, завершення реконструкції його музею у Звенигородці та присвоєння Національній бібліотеці імени Кримського.

Своєю чергою письменник Костянтин Коверзнєв виступив із лекцією “Агатангел Кримський і Леся Українка”. У своїй доповіді він зосередився на духовній та інтелектуальній близькості двох ключових постатей української культури.

Письменник нагадав, що Леся Українка була однією з перших рецензенток гомоеротичного роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський». Вони підтримували листування, однак через нагляд царської влади письменниця свідомо знищувала листи, аби не наражати співрозмовника і себе на небезпеку.

Над своїм романом Кримський працював близько двадцяти п’яти років. На думку письменника, цей твір став одним із ключових текстів українського модернізму, адже порушував теми внутрішньої самотности, кризи ідентичности, особистої свободи та права людини бути собою — теми, які на той час фактично залишалися табуйованими, а зараз вони стали підставою для численних спекуляцій.

«Це роман про пошук себе, людську самотність і драму особистості», — наголосив Коверзнєв.

Також письменник презентував свій новий роман «Останнє Різдво перед кінцем світу». За його словами, це історія не стільки про війну, скільки про людські стосунки та кохання, які проходять випробування катастрофою.

У центрі сюжету — подружжя середнього віку та їхня маленька донька, які зустрічають Різдво напередодні великої війни у стані емоційного виснаження та взаємного відчуження. Після 24 лютого 2022 року герої вирішують залишитися у своєму будинку під Києвом і невдовзі опиняються в окупації.

Автор зазначив, що через приватну історію намагався показати масштаб гуманітарної трагедії війни.

«Смерть кожної конкретної людини — це кінець світу. А коли десятки тисяч смертей перетворюються на статистику, роман має повернути емпатію тим, хто її втратив», — сказав Коверзнєв.

Під час дискусії письменник також розповів про свій інтерес до жанру еротичного роману, який вважає важливою частиною великої літератури. Серед прикладів він назвав «Норвезький ліс» Харукі Муракамі, «Кохання живе три роки» Фредеріка Беґбедера та «Подружні пари» Джона Апдайка.

Підготувала: Ніна Петрович