Друге президентство Трампа чимдалі виразніше перетворюється на глобальну катастрофу, пише у своєму матеріалі журналіст Андрій Сайчук і додає, що лиш нещодавно обговорював це в одній зі свої програм з іншим колегою, Портниковим, який вважає, що людству пощастить, якщо каденція Трампа не завершиться Третьою світовою війною.

Уявіть собі якою колосальною може бути ціна помилки! А йдеться, власне, про помилку: дві третини американців сьогодні не підтримують політику Трампа. Але це вже не має значення — до листопада 2028 року, до наступних виборів Трамп залишатиметься проблемою. Бо навіть Ніксону свого часу не вдалося оголосити імпічмент: він пішов сам. Чи можете ви уявити, що Трамп зробить таку послугу людству та американському народу?

Трамп свого часу любив порівнювати себе з Рональдом Рейганом. Але насправді важко уявити собі більш відмінних між собою політиків. Насамперед за моральними орієнтирами. В Рейгана є відома фраза: "Ви не стаєте президентом Сполучених Штатів. Вам тимчасово доручають опіку над інституцією під назвою Президентство, яка належить нашому народу". Натомість Трамп безліч разів називав себе "королем", трактуючи президентство не як демократичний інститут, а, радше, монархію.

Американці обрали свого першого президента, Джорджа Вашингтона, в далекому 1789 році. Це був рік Великої французької революції, і США стали першою у світі державою, яка запропонувала цей новий тип державного устрою — президентську республіку. Це було дуже прогресивно на той час. Американці справедливо пишаються своїм минулим. Але те, що добре працювало 250 років тому може бути архаїчним сьогодні.

Мені здається, культ "батьків-засновників" заважає багатьом американцям сьогодні критично подивитися на їхню спадщину. Багато норм і звичаїв, які є явно застарілими, не переглядаються століттями — бо так робили за часів Франкліна і Джефферсона. А значить краще вже бути не може. Наприклад, вибори у вівторок. Нині це просто незручно, але 200 років тому це був найкращий день голосування для фермерів: між походом до церкви в неділю і ярмарком в середу.

Зрештою день голосування мало на що впливає. Це просто кумедний звичай. А от ідея, що сукупний настрій людей, які в цей день чому вирішили проголосувати за негідника, популіста, ворога демократії, злочинця — а потім на 4 чи 5 років стали заручниками свого вибору... Наскільки це добра ідея в час соцмереж і миготливого "кліпового" мислення.

І я тут вкотре хочу наголосити: у XXI столітті президентська форма правління для демократичних республік виглядає застарілою. Вона збільшує протистояння і розкол всередині суспільства. І робить ціну помилки занадто високою.

Тому, коли президент Трамп каже нам, українцям, що нам пора знайти собі іншого президента, ми з повним правом можемо відповісти тим самим закликом до американців. Але ще кращим побажанням і для українців, і для американців. А так само і для південних корейців і, навіть, французів було б інше: нам пора дістати собі іншу форму державного устрою. І тут не треба вигадувати велосипед — це парламентська демократія. Яка, до речі, є набагато старшою за американську Конституцію і її винахід — президентів.

Підготувала: Ніна Петрович