Вінницький апеляційний суд ухвалив рішення задовольнити позов Марини Порошенко щодо поділу спільного майна подружжя.

Апеляцію подала адвокатка Крістіна Мисенко після того, як Вінницький міський суд відмовив у розгляді справи про поділ активів. У результаті апеляційний суд скасував попереднє рішення та постановив розділити майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власности.

Ще у березні 2025 року стало відомо, що Марина Порошенко звернулася до суду з вимогою поділу активів, загальна вартість яких перевищує 17 млрд гривень. У політичній силі "Європейська Солідарність" тоді заявляли, що цей крок є частиною стратегії захисту родини від санкцій.

У суді позивачка пояснила, що через обмеження, накладені на її чоловіка Петро Порошенко, вона не може повноцінно реалізовувати свої майнові права, тому й наполягає на поділі спільної власності.

Раніше Крижопільський районний суд неодноразово закривав провадження у цій справі.

Санкції проти Петра Порошенка були запроваджені 13 лютого 2025 року указом президента Володимира Зеленського на підставі рішення Рада національної безпеки і оборони України.

Сам Порошенко назвав такі дії політично вмотивованими та оскаржив їх у суді. За даними ЗМІ, підставами для санкцій стали, зокрема, підозри у державній зраді, зв’язках із Віктором Медведчуком та співпраці з російськими структурами.

До речі, у публічному просторі впродовж війни періодично з’являється критика на адресу президента Володимир Зеленський та його команди. Вона стосується як рішень напередодні повномасштабного вторгнення РФ, так і окремих аспектів управління під час війни.

Частина експертів і політиків вважає, що держава могла активніше готуватися до можливого нападу, зважаючи на попередження міжнародних партнерів. Серед аргументів — обмежена публічна комунікація про масштаби загрози та дискусії щодо бюджетних пріоритетів у передвоєнний період.

Окрему увагу критики приділяють призначенням у силових структурах. Зокрема, йдеться про колишніх посадовців Іван Баканов, Олег Кулініч та Андрій Наумов, які згодом стали фігурантами розслідувань щодо можливої співпраці з РФ. Ці кадрові рішення призвели до окупації величезних територій України.

Також предметом дискусій є хід мобілізації, за яку напряму відповідальний Зеленський. Критики звертають увагу на нерівномірність її проведення, проблеми з комунікацією та окремі резонансні випадки дій територіальних центрів комплектування. На їхню думку, це впливає на рівень довіри до процесу та його ефективність.

Деякі зауваження щодо підготовки до війни звучали і з боку військових. Зокрема, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у публічних коментарях звертав увагу на прорахунки довоєнного періоду та складність адаптації системи управління до масштабної війни.

Найбільший наразі корупційний скандал каденції Зеленського пов'язаний зі схемою розкрадання близько $110 млн у компанії «Енергоатом». НАБУ висунуло підозру Тімуру Міндічу (експартнеру Зеленського по «Кварталу 95»), а також згадало імена високопосадовців, зокрема міністра Германа Галущенка та Рустема Умєрова.

Підготувала: Ніна Петрович