Росія та прорашистська Угорщина узгодили 12‑пунктовий план поглиблення співпраці в економіці, енергетиці, торгівлі та культурі.

За результатами аналізу російських документів, оприлюдненого виданням Politico, між Росією та Угорщиною погоджено двосторонню угоду з 12 пунктів, спрямовану на розширення економічних, торговельних, енергетичних і культурних зв’язків. План був узгоджений після зустрічі міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто та міністра охорони здоров’я Росії Михайла Мурашка у грудні 2025 року.

Серед ключових положень — зобов’язання сприяти відновленню двосторонньої торгівлі, яка скоротилася внаслідок європейських санкцій проти Росії. Документ передбачає також відкриття можливостей для російських компаній ініціювати нове виробництво електроенергії та водню в Угорщині та поглиблення співпраці у сферах нафти, газу й постачання ядерного палива.

Угода наголошує на необхідності розвитку «довгострокових, взаємовигідних зв’язків» у пріоритетних сферах взаємного інтересу. Окрім економічних і енергетичних положень, сторони погодили низку ініціатив у культурній та освітній сферах: зокрема, угорська сторона висловила бажання посилити російськомовну освіту в країні та розглядає можливість залучення фахівців із Росії. Також погоджено план дій на 2026–2027 роки щодо співпраці у спорті — напрямку, який раніше розвивався попри санкції ЄС.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО та процес євроінтеграції.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович