"Коли починалися перемовини, і одна, й інша сторона говорили про 2030 рік. Ми маємо розуміти, що в контексті перемовин є технічна складова. Є політичні рішення, адже, як прийнято говорити, їх ухвалюють у столицях країн ЄС. І є момент, коли потрібен час на узгодження всіх остаточних питань, підготовку договору, ратифікацію тощо.

Зазвичай експерти з інших країн-кандидатів зазначають, що для цього потрібно два роки. Тож коли йшлося про 2030 рік, усі орієнтувалися на те, що якщо це 2030 рік, то технічно всю роботу ми мали б завершити до кінця 2027 року", - зазначила Мельник.

За словами координаторки напряму "Європейська інтеграція" Центру політико-правових реформ, наразі з'явилися розмови про те, що саме у 2027 році має відбутися вступ України до ЄС.

"Я розумію скепсис європейців. Вони досить консервативні, коли йдеться про розширення та вступ нових країн. Вони не люблять встановлювати дедлайни, адже можемо подивитися на попередні хвилі розширення: деякі країни дуже давно розпочали процес вступу, але досі не стали членами.

Це пов'язано насамперед із природою самого процесу вступу й перемовин - потрібно виконати конкретну роботу. Нова методологія передбачає підхід, заснований на заслугах: усе законодавство має бути приведене у відповідність, і країна повинна бути готовою до членства", - зауважила Мельник.

Координаторка напряму "Європейська інтеграція" Центру політико-правових реформ також додала, що ЄС також має бути готовий прийняти країну до Євросоюзу.

"Для ЄС це теж виклик. Від початку надання Україні статусу кандидата багато говорять про необхідність внутрішньої реформи самого Євросоюзу, що також впливатиме на наші рішення та темпи руху. Тому я розумію, чому вони не хочуть говорити про 2027 рік як кінцеву дату. Ми маємо виконати свою роботу, щоб бути готовими до вступу", - резюмувала Мельник.

Підготувала: Ніна Петрович