Європейський Союз готується до ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії, який планують затвердити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це повідомляє Die Welt.

Нові обмеження мають бути спрямовані передусім на подальше послаблення російської воєнної економіки. У Брюсселі обговорюють запровадження додаткових візових заборон та замороження активів для фізичних і юридичних осіб, зокрема причетних до депортації українських дітей і так званої політики їх ідеологічного «перевиховання».

Також у межах пакета розглядають нові санкції проти енергетичного та банківського секторів РФ, а також заходи для закриття лазівок, які дозволяють обходити вже чинні обмеження.

Окремою темою дискусій залишається можливе ембарго на імпорт російського урану та санкції проти держкорпорації «Росатом». Хоча низка країн ЄС давно підтримує цю ідею, Франція та Бельгія раніше висловлювали застереження. Водночас дипломати зазначають, що альтернативні постачання урану можливі з Австралії, Канади чи Південної Африки, хоча це й обійдеться дорожче.

Попри санкційний тиск, у 2024 році країни ЄС імпортували з Росії товарів на 33,5 млрд євро, а в першій половині 2025 року — ще близько 15 млрд євро. Разом із тим у Брюсселі наголошують, що санкції вже суттєво вдарили по російській економіці. Зокрема, у грудні промислове виробництво в РФ скоротилося найшвидшими темпами з початку війни: індекс ділової активності в переробній промисловості знизився до 48,1 пункту, що свідчить про тривалий спад виробництва та замовлень.

Паралельно в ЄС уточнюють підходи до можливих безпекових гарантій для України. Військові експерти Франції та Великої Британії спільно з представниками Брюсселя вже підготували кілька сценаріїв участі європейських країн у контролі за потенційним припиненням вогню.

Париж і Лондон заявляють про готовність надати Україні «жорсткі» гарантії безпеки, зокрема шляхом розгортання сухопутного контингенту чисельністю 10–15 тисяч військових на перші шість місяців. За словами дипломатів, Франція і Британія можуть долучитися до такої місії навіть без мандата ООН чи ЄС — за умови офіційного запрошення Києва. Контроль повітряного та морського простору планують здійснювати з території сусідніх держав, а в Чорному морі розглядається потенційна роль Туреччини.

Підготувала: Ніна Петрович