У новому масштабному розслідуванні The New York Times західні журналісти наголошують, що протягом останніх чотирьох років українська влада під керівництвом президента Володимира Зеленського системно підривала роботу незалежних наглядових рад державних компаній — механізмів, які були створені на вимогу США та ЄС для захисту багатомільярдної західної допомоги від корупції, розповідає BBC News Україна.

За даними NYT, навіть після початку війни з Росією влада не лише не посилила нагляд, а навпаки — цілеспрямовано послаблювала контроль, затягувала формування рад, залишала ключові посади порожніми, призначала лояльних до уряду членів та переписувала статути компаній, щоб обмежити їхні повноваження. Журналісти прямо вказують на послідовну роль Зеленського у цих процесах.

Проблеми виявлені у низці критично важливих сфер — енергетиці, ядерній галузі та оборонних закупівлях, через які проходять десятки мільярдів західної допомоги. Саме ці сектори історично були найбільш вразливими до корупції.

Скандал "Енергоатома": затримка наглядової ради та схеми на $100 млн

NYT описує найрезонансніший випадок — схему навколо державної компанії "Енергоатом", де Стокорупційні органи підозрюють людей із найближчого оточення президента у відмиванні близько 100 млн доларів через завищення закупівель.

Попри публічні звинувачення Банкової на адресу наглядової ради, журналісти встановили протилежне: уряд навмисно паралізував роботу ради, затримав її створення на рік, залишив вакантне місце іноземного експерта та забезпечив рівний розподіл голосів між державою і незалежними членами — що заблокувало будь-який ефективний контроль.

Також влада заблокувала перевірку сумнівного проєкту на 600 мільйонів доларів щодо купівлі двох російських реакторів із Болгарії. Британського експерта Тіма Стона просто не допустили до роботи, затягнувши підписання його контракту.

Втручання у "Укренерго" та звільнення керівника під політичним тиском

Розслідування описує аналогічну ситуацію у "Укренерго". Міністр енергетики Герман Галущенко вимагав призначень лояльних кандидатів, а після початку війни уряд не заповнив вакансію іноземного члена ради, що блокувало її роботу. Це дозволило домогтися політично мотивованого звільнення генерального директора Володимира Кудрицького.

Двоє іноземних членів ради подали у відставку на знак протесту проти втручання влади.

Оборонні закупівлі: наглядова рада як "декорація"

Проблеми знайшли і в новій Агенції оборонних закупівель, яку створили за вимогою західних донорів після гучних скандалів з контрактами Міноборони.

Перша керівниця агенції Марина Безрукова заявила, що відсутність реальної наглядової ради робила її мішенню для політичного тиску, і їй нав’язували сумнівні контракти, наприклад, на снаряди, які часто не вибухали.

Після того як донори вимагали створити ефективну раду, Міноборони за ніч переписало статут, повернувши контроль над призначенням керівника. А коли один іноземний член подав у відставку, уряд позбавив раду кворуму, а потім звільнив і саму Безрукову.

Ризики для підтримки Заходу

За даними NYT, корупційні скандали та підрив наглядових механізмів уже позначаються на довірі до України. Європейські уряди приватно попереджають, що системне політичне втручання в енергетичний сектор і оборонні закупівлі може стати загрозою для майбутнього фінансування, зокрема для відбудови, яка потребуватиме сотні мільярдів доларів.

У конфіденційному звіті ЄС, доступ до якого отримали журналісти, паралізацію наглядових рад названо однією з найбільших системних проблем.

Попри критику, офіс Зеленського відмовився від коментарів, заявивши, що наглядові ради «не входять до компетенції президента».

Підготувала: Ніна Петрович