Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на засіданні Ради ЄС 15 липня Будапешт підніме питання санкцій проти українських посадовців у зв’язку зі смертю Йосипа Шебештеня - жителя Закарпаття, якого, за версією угорської сторони, було нібито смертельно побито у ТЦК під час мобілізації.

Про це написав Орбан у своєму фейсбуці.

Угорська сторона вимагає включити відповідальних осіб до санкційного списку за порушення прав людини. Справу вже обговорювали раніше - 10 липня посла України викликали до МЗС Угорщини.

Водночас у Сухопутних військах України повідомили, що загиблий був мобілізований законно, самовільно залишив частину, а через кілька днів звернувся до лікарів без жодних видимих ушкоджень. Причиною смерті, за висновком судмедекспертизи, стала тромбоемболія легеневої артерії.

МЗС України назвало заяви офіційного Будапешта маніпулятивними.

Нагадаємо, напередодні угорське видання Telex повідомило, що МЗС Угорщини викликало посла України в Будапешті Федора Шандора через смерть мешканця Закарпаття з угорським громадянством, якого нібито кілька тижнів тому побили військовослужбовці ТЦК.

Так, заступник міністра закордонних справ Левенте Мадяр заявив, що працівники українського ТЦК силоміць затримали угорця і відвезли до військкомату, де його нібито били залізним прутом.

Водночас його родичам з Угорщини, мовляв, казали, що із чоловіком усе гаразд. Однак той помер від зазнаних травм.

Згодом у Сухопутних військах ЗСУ відреагували на цю новину, заявивши, що цей чоловік мав український паспорт, а звали його Йосип Шебештень.

Командування ЗСУ розповіло, що чоловіка мобілізували у законний спосіб, однак згодом чоловік пішов у СЗЧ. А вже за два тижні після цього він помер внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, а слідів побоїв на ньому не виявили.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович