У Міністерстві закордонних справ вважають маніпулятивними заяви угорських медіа щодо начебто смерті громадянина Угорщини Йожефа Шебештьєна через начебто насильницьку мобілізацію.

Про це на своєму брифінгу заявив речник дипломатичного відомства Георгій Тихий.

За його словами, заяви Угорщини підіграють Росії в її антиукраїнській пропаганді, оскільки Будапешт не засуджує дії Москви.

«Ми хотіли, щоб угорська сторона пригадала, в тому числі в цих публічних заявах, що причиною мобілізації в Україні є російська агресія, і це абсурдно — оминати цей факт. Ми хочемо також нагадати угорській стороні, що в умовах постійної російської загрози кожен українець, і це, зокрема, стосується українців угорського походження, змушений захищати власні домівки, життя своїх рідних і суверенітет своєї держави», — наголосив Тихий.

Речник МЗС також додав, що всі індивідуальні випадки, пов'язані з питанням мобілізації, розглядаються в межах чинного законодавства, а також вказав, що намагання Будапешта використати різні випадки з мобілізацією в політичних цілях шкодять україно-угорським відносинам.

«Ми закликаємо Будапешт утриматися від подальших спекуляцій на цій темі. Якщо Угорщина справді занепокоєна долею юридичних угорців, які мешкають в Україні, то доцільно було б їм зосередити зусилля на впливі, на росію, щоб та припинила для початку обстріли, а потім і агресію», — зазначив речник.

Угорське видання Telex повідомило, що посла України в Угорщині Федора Шандора викликали до угорського Міністерства закордонних справ через смерть мешканця Закарпаття з угорським громадянством, на ім’я Йожеф Шебештьєн, якого буцімто побили працівники ТЦК.

Так, заступник міністра закордонних справ Левенте Мадяр заявив, що працівники українського ТЦК силоміць затримали угорця і відвезли до військкомату, де його нібито били залізним прутом.

Водночас його родичам з Угорщини, мовляв, казали, що із чоловіком усе гаразд. Однак той помер від зазнаних травм.

Згодом у Сухопутних військах відреагували на цю новину, заявивши, що цей чоловік мав український паспорт, а звали його Йосип Шебештень. У війську вказували, що його мобілізували у законний спосіб, однак згодом чоловік пішов у СЗЧ. А вже за два тижні після цього він помер внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, а слідів побоїв на ньому не виявили.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович