Реформа судової системи виявилася неефективною, оскільки у процесі відбору суддів нічого не змінилося, крім кінцевого бенефіціару цього процесу пише УНН, з посиланням на керівника Центру громадської аналітики "Вежа" Валеря Клочка.

"Чи на часі реформа? Так, звісно, це не залежить від того чи є у нас війна, чи ні, це треба робити, тому що ми отримали величезну кризу в судовій системі через існуючу судову реформу, ми тисячі суддів не дораховуємося в місцевих судах нині, і це питання з місця не зрушується. То яка ефективність цієї реформи", - зазначив Клочок.

Крім того, за його словами, в Україні викривлений принцип прозорості відбору кандидатів на посади суддів, як і на посади держслужбовців вищого рангу через те, що органи, які відбирають кандидатів, підзвітні тим органам, куди їх відбирають, а тому не є незалежними.

Зокрема, при Вищій кваліфікаційній комісії суддів створена громадська рада доброчесності, яка відбирає кандидатів на посади суддів і далі їхні кандидатури погоджують ВККС та Вища рада правосуддя.

Клочок зазначив, що такий принцип існує ще з часів президентства Віктора Януковича, коли замість ВРП була Вища рада юстиції, а суддів призначав парламент.

"От судова реформа – в чому вона заключалася, що забрали повноваження остаточного призначення суддів з парламенту, бо їх голосували раніше, і передали це Офісу Президента... Змінився тільки кінцевий, скажімо так, бенефіціар цього процесу – тоді була Верховна рада, нині це Офіс Президента. Ця судова реформа була проведена при (експрезиденту) П.Порошенку, вона закріплена в Конституції. Але суть відбору кандидатів на посади суддів це не змінило. Тобто ми не отримали іншої якості суддів. І зараз всі розмови крутяться довкола цього", - зазначив Клочок.

Один із виходів з ситуації, що склалася, експерт вбачає у призначенні суддів на посади шляхом проведення виборів.

"Тому історія з усіма цими виходами матеріалів (про те, що ексдепутат, обвинувачений у серії замовних вбивств та держзраді Олександр Шепелев міг підкупити суддів Верховного суду у справі про втечу з-під варти- ред.) вона у двох площинах – відсутності як такої судової реформ, її не було… І друге – тому що з часів Януковича жоден Президент на задався питанням чи варто нам продовжувати проводити слідчі дії, процесуальні відповідно до КПК який є", - зазначив Клочок

На його думку, Кримінальний процесуальний кодекс нині дає можливості уникнення відповідальності до фактично оголошення вироку судом.

"Тому нагадую всім, що ми живемо зараз по кримінально-процесуальному кодексу, який готував ще Портнов за часів Янукова, і цьому КПК у нас уже 10- років. Я пам’ятаю багато нарікань з проводу нього з боку правоохоронних органів, слідчих органів, менше від судової системи – бо судді як правило не коментують закони, вони їх виконують", - додав експерт.

Він зазначив, що на КПК є багато нарікань, що справи розбиваються ще на етапі слідства й щодо підслідності справ

Голова громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) Катерина Бутко вважає, що Верховний суд потрібно реформувати й очистити від недоброчесних суддів, тоді буде шанс, що справи на кшталт Шепелева, розглядатимуться прозоро і якісно.

Юрист, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив УНН, що перед Вищою радою правосуддя стоїть завдання сформувати в Україні незалежну судову систему без політичних впливів.  Про необхідність очищення Верховного суду від суддів, які себе скомпрометували заявив також голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги комітету Верховної Ради України з питань правової політики Володимир Ватрас. 

Повідомили: Ніна Петрович