10 січня Суворовський районний суд в Одесі виніс вирок жінці, яка створювала порнографічний контент, з посиланням на міжнародну конвенцію 1923 року, яку Україна ніколи не підписувала.

Як йдеться в аналізі Офісу ефективного регулювання BRDO, попри це, України немає серед країн-підписантів Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 року на сторінці депозитарію ООН.

"Україна ніколи приєднувалася до неї та не підтверджувала її чинність у порядку правонаступництва. Це підтвердив і Секретаріат ООН, про що Міністерство закордонних справ України поінформувало Міністерство внутрішніх справ України ще у 2023 році", - йдеться у матеріалі.

Додатково суд послався на закон України "Про захист суспільної моралі", який втратив чинність за понад рік до вчинення правопорушення, та на Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яка не регулює розповсюдження контенту через месенджери та соціальні мережі.

"Українські суди виносять вироки, посилаючись на норми права, що не діють в Україні. За останні три роки з’явилось близько 40 вироків щодо порнографії із однаковими обвинуваченнями. Тобто окремим суддям не хочеться навіть займатись обґрунтуванням того, чому людину визнають злочинцем", – заявив керівник сектору ICT BRDO Ігор Самоходський.

Протягом 2022-2024 років зафіксовано 39 випадків, коли судові вироки посилались на Конвенцію сторічної давності про заборону порнографії, що не діє в Україні.

Згідно з судовим реєстром, суд визнав жінку винною, призначивши 3 роки позбавлення волі, але звільнив із випробувальним строком 1 рік. Заборонив займатися діяльністю, пов’язаною з розповсюдженням контенту в Інтернеті, на 1 рік і конфісковано iPhone 8.

Підготувала: Ніна Петрович