Повна відповідальність за утримання, відновлення та безпечне функціонування мосту Патона наразі належить територіальній громаді Києва, заявлено в офіційній позиції Міністерства розвитку громад і територій.

"Міст імені Є. О. Патона через річку Дніпро – об’єкт  комунальної власності міста Києва. Тож саме Київська міська рада та її виконавчий орган мають повноваження і обов’язок забезпечувати його належний технічний стан. Включно з плануванням та фінансуванням ремонтних та відновлювальних робіт за рахунок міського бюджету", - йдеться в опублікованій у четвер позиції відомства.

Як повідомляє Мінрозвитку, у 2018 році цей міст було  визнано таким, що перебуває у непрацездатному, тобто аварійному стані. У 2023 році комісія з перевірки мостових споруд, створена на виконання рішення РНБО, з’ясувала: протиаварійні заходи проводились лише на окремих опорах мосту у 2018 та 2019 рр., на ці цілі міська влада витратила 15 млн грн. Тоді ж експерти підтвердили, що міст перебуває у п’ятому для непрацездатності експлуатаційному стані. У подальшому, включно до дати комісійного огляду, жодні ремонтні роботи не проводилося.

"Ці факти підтверджують тривалу відсутність системної роботи міської влади для відновлення працездатного стану мосту та фінансування відповідних робіт... Міст, як і раніше, перебуває саме у комунальній власності міста Києва, а будь-яка передача прав та функцій замовника щодо його реставрації не припиняє обов’язку міської влади забезпечувати його безпечну експлуатацію, створювати зручні умови руху та, насамперед, здійснювати пошук і залучення відповідного фінансування", - повідомляє Мінрозвитку.

Раніше міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що міст Патона через Дніпро у столиці можна експлуатувати, однак за існуючих обмежень. Втім він потребує реконструкції. За його словами, останнє планове обстеження конструкцій мосту проводило у 2025 році ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського".

Кличко нагадав, що в 2020 році місто було готове розпочати ремонтні роботи, оголосили підрядника та план робіт. Водночас процедура закупівлі неодноразово оскаржувалася учасниками в Антимонопольному комітеті України. "Через це рішення про визначення переможця неодноразово скасовували, що унеможливило завершення процедури та визначення генеральної проєктної організації. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році процедуру торгів скасували", - додав мер.

"Після цього держава фактично усунула місто і взяла проект на себе. У 2023–2024 рр. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області повідомляли КМДА про підготовку документації для проведення тендеру на розроблення науково-проєктної документації з реставрації мосту. А потім - у 2025 році - Агентство поінформувало про відсутність цільового фінансування для реалізації проєкту та визначення нового замовника робіт", – розповів Кличко.

Він також повідомив, що наразі місто опрацьовує питання визначення замовника робіт із розроблення науково-проєктної документації та подальшої реставрації мосту. Місто перебуває у взаємодії з центральними органами виконавчої влади, зокрема з Мінрозвитку, щодо реалізації цього проєкту. Конкретні етапи робіт і терміни їх реалізації визначатимуться після остаточного врегулювання організаційних питань стосовно функцій замовника, проведення передбачених процедур та за результатами розробки відповідного проєкту.

У 2020 році, коли місто планувало розпочати повну реконструкцію, обсяг робіт оцінювався майже у 7 млрд грн.

Міст ім. Патона введено в експлуатацію у 1953 році. Його реконструкція проводилася лише у 2004 році під час демонтажу трамвайних колій.

Підготувала: Ніна Петрович