Фото: Марія Браньяс

Вчені з Інституту досліджень лейкемії імені Жозепа Каррераса в Барселоні виявили рідкісні генетичні та біологічні особливості, які можуть пояснити феноменальне довголіття іспанки Марії Браньяс, яка прожила 117 років, зберігаючи добре фізичне і психічне здоров’я.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Cell Reports Medicine.

Науковці провели комплексний аналіз крові, слини, калу та сечі Браньяс. Вони з’ясували, що багато клітинних маркерів її організму виглядали на десятки років "молодшими", ніж її реальний вік. У жінки був нижчий рівень запалення, кращий стан серцево-судинної системи та імунітету, ніж у багатьох людей, значно молодших за неї.

Також дослідники зафіксували стійкий і різноманітний кишковий мікробіом. Усі ці показники вказують на рідкісний геномний профіль, який захищав організм від типових вікових змін.

Дослідженням керували епігенетики Елой Сантос-Пухоль і Алекс Ногера-Кастельс. Вони зазначили, що приклад Браньяс демонструє парадокс старіння: за надзвичайно високого віку вона зберігала відносно хороше здоров’я.

Науковці також звернули увагу на теломери — захисні кінцівки хромосом, які зазвичай скорочуються з віком. У Браньяс вони були короткими, однак у неї ніколи не розвивався рак. Дослідники припускають, що в її випадку короткі теломери могли стримувати неконтрольований поділ клітин і виконувати захисну функцію.

За словами вчених, поєднання унікальної ДНК, середземноморської дієти, багатої на йогурт, а також фізично і соціально активного способу життя могло створити умови для виняткового довголіття.

Автори наголошують, що дослідження базується на одному унікальному випадку, тому потребує підтвердження на ширших вибірках. Водночас приклад Марії Браньяс може допомогти знайти біомаркери здорового старіння та змінити підходи до розробки терапій проти вікових хвороб.

Супердовгожителі, які доживають до 110 років і більше, становлять надзвичайно малу частку населення — лише одна людина з десяти столітніх доживає до такого віку. Дослідження показують, що ключову роль у цьому відіграє не лише спосіб життя, а й унікальна генетична архітектура.

Підготував: Сергій Дага