Продукція української компанії Ajax Systems, власник якої Олександр Конотопський у березні 2022 року публічно заявив про вихід з російського ринку, продовжує потрапляти до рф та білорусі через посередників у Казахстані. Про це свідчать дані торгових декларацій сервісу 52wmb.

За цими даними, дубайські компанії Конотопського — Ajax Systems Trading FZE та Ajax Systems Trading DMCC — відвантажують продукцію з Польщі до митного поста «Астана-ЦТО» в Казахстані. Покупці — казахстанські ТОВ «Торговий Дім Intant» та ТОВ «Сафеті Експерт».

Масштаби показові. Продукція Ajax становить 65% усього імпорту «Торгового Дому Intant» — близько 13,3 тис. одиниць лише за вересень 2025 — березень 2026 року, що співставно з довоєнними обсягами відвантажень компаній Конотопського безпосередньо до рф. Ще близько 45,5 тис. одиниць отримала компанія «Сафеті Експерт», у якої на Ajax припадає 35% імпорту.

При цьому до 2022 року компанії Конотопського не відвантажили до Казахстану жодної партії. Поставки розпочалися одразу після повномасштабного вторгнення.

Кінцевий ринок збуту не приховується. Станом на липень 2026 року в рф працюють сайти ajaxstore.ru, hikvision24.ru та loma.pro, які відкрито продають охоронні системи Ajax. Реалізацію продукції на території рф здійснював, зокрема, ІП Єршов Євген Валерійович — збереглися рахунки за листопад 2023 року. У білорусі датчики Ajax доступні через ajaxbet.by — сайт, зазначений серед офіційних посилань групи компаній «Байтех», — а також на маркетплейсі onliner.by з доставкою день у день, що в травні 2026 року підтвердив консультант платформи.

Нагадаємо, 2 березня 2022 року Ajax оголосила про вихід з росії та розіслала клієнтам листи про припинення підтримки. Втім, уже 9 березня російське видання mobile-review писало, що дилери компанії продовжують працювати, а на складах залишається значна кількість продукції.

Описана схема свідчить про використання Казахстану як проміжної юрисдикції для торгівлі з державою-агресором. Такі дії можуть містити ознаки порушення санкційного законодавства та кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 110-2 (фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України), ст. 258-5 (фінансування тероризму) та ст. 209 (легалізація доходів) КК України.