У державному Сенс Банку проводять обшуки в межах розслідування НАБУ та САП, відомого як спецоперація «Форест Гамп». Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши фрагменти матеріалів клопотання детектива НАБУ щодо руху коштів, з яких було сформовано 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

За даними, наведеними депутатом, Сенс Банк фігурує у матеріалах слідства як один із каналів переказу частини коштів. Слідство також перевіряє можливий обхід банківських процедур фінансового моніторингу під час проведення операцій.

Згідно з оприлюдненою інформацією, 22–23 червня ТОВ «Востоктранслогістика» чотирма платежами переказало 35 млн грн на рахунок ТОВ «Гіран Констракт» у Сенс Банку. Кошти були оформлені як поворотна безвідсоткова фінансова допомога. Ще 48,86 млн грн «Гіран Констракт» переказало на цей рахунок зі свого рахунку в ПУМБ. Таким чином, на рахунку компанії в Сенс Банку акумулювали 83,86 млн грн.

25 червня «Гіран Констракт» переказало 46 млн грн безпосередньо на спеціальний рахунок Вищого Стокорупційного суду як частину застави за Галущенка. Ще 37,86 млн грн компанія спрямувала ТОВ «Тетрас Оптіма» на рахунок в ОТП Банку.

За версією слідства, викладеною у матеріалах, «Тетрас Оптіма» згодом перерахувала на рахунок ВАКС 54 млн грн, частина яких раніше надійшла від «Гіран Констракт» через Сенс Банк.

Крім того, 26 червня «Гіран Констракт» переказало 4 млн грн ТОВ «Пелет Сервіс» на рахунок у Сенс Банку. Платіж нібито був оформлений як оплата будівельних матеріалів. Того самого дня «Пелет Сервіс» переказало всі отримані 4 млн грн на рахунок ВАКС як частину застави.

Загалом 150 млн грн застави, за даними, оприлюдненими Железняком, складалися з 46 млн грн від «Гіран Констракт» через Сенс Банк, 41 млн грн від цієї ж компанії через ПУМБ, 4 млн грн від «Пелет Сервіс» через Сенс Банк, 5 млн грн від «Скайт Рітейл» через Ідея Банк та 54 млн грн від «Тетрас Оптіма» через ОТП Банк.

Окремо у матеріалах слідства йдеться про можливий обхід автоматизованих процедур фінансового моніторингу Сенс Банку. Великі перекази могли оформлюватися як оплата товарів, будматеріалів і послуг або як поворотна фінансова допомога, після чого кошти швидко спрямовувалися на рахунок ВАКС — безпосередньо або через інші компанії.

У матеріалах, оприлюднених депутатом, також згадуються голова правління Сенс Банку Олексій Ступак, колишній голова наглядової ради Микола Гладишенко та начальниця департаменту фінансового та валютного моніторингу банку Людмила Снігур. За версією слідства, вони фігурують у контексті комунікацій щодо переказів та можливого обходу контрольних процедур.

Зокрема, Гладишенку приписується сприяння залученню «Тетрас Оптіма» до внесення застави, тоді як Ступак фігурує у зв’язку з погодженням та координацією фінансових операцій. Водночас ці твердження є версією слідства та потребують відповідної правової оцінки.

У червні наглядова рада Сенс Банку заявляла, що внутрішній аудит після оприлюднення матеріалів, відомих як «плівки Міндіча», не виявив фактів надання преференцій, нестандартних умов обслуговування чи порушень внутрішніх процедур банку щодо згаданих у них осіб і пов’язаних компаній.

Результати перевірки банк передав акціонеру та Національному банку України. Водночас наглядова рада ініціювала незалежний зовнішній аудит із залученням міжнародної компанії «великої четвірки».

Раніше Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки просила перевірити можливий сторонній вплив на органи управління Сенс Банку та на період перевірок відсторонити Гладишенка і Ступака. 6 травня Гладишенко самоусунувся від виконання повноважень на час проведення перевірок.

Заставу у розмірі 150 млн грн за Германа Галущенка було внесено 29 червня.

Підготувала: Ніна Петрович