Фото: "Молния-2" на супутниковому зв'язку "Рассвет"

Другий супутник з угруповання "Рассвет", яке розробляє російська компанія "Бюро-1440", зійшов з орбіти та згорів в атмосфері, пише українське видання Defence Express. Дані про втрату супутника також підтверджують незалежні трекери, які отримують інформацію з американського космічного каталогу NORAD.

Супутник, про який йдеться, називається "Рассвет-3-17" (ідентифікаційний номер NORAD 100083). Його запустили 19 липня 2026 року з космодрому "Плесецьк" - разом з 15 іншими аналогічними апаратами.

Спочатку висота орбіти супутника становила майже 300 кілометрів, однак через гальмування у верхніх шарах атмосфери впродовж кількох місяців знижувалася. До жовтня це зниження прискорилося, і апарат зник з космічних каталогів. Останні записи про нього датовані 29 жовтня - зважаючи на все, цього дня він згорів в атмосфері. Як видно з історії зміни орбіти, яка є у відкритих джерелах, апарату жодного разу не вдалося запустити двигун, який мав збільшити його висоту. Початковим завданням цього супутника, як і інших "Рассветів", був вихід на 500-кілометрову опорну орбіту.

Судячи з опублікованих історичних даних, те саме могло статися з ще одним апаратом з партії, запущеної влітку цього року, - супутником "Рассвет-3-23". Зниження висоти в обох відбувалося практично синхронно. Однак у цьому випадку розробнику вдалося виправити ситуацію з двигунами - після 20 жовтня "Рассвет-3-23" став різко набирати висоту і зараз піднявся на кілька кілометрів вище за свою початкову 300-кілометрову орбіту.

Раніше, на початку червня цього року, аналогічним чином вже зійшов з орбіти "Рассвет-3-4", запущений у весняній партії з 16 супутників. Таким чином, на даний момент в основному угрупованні залишається 30 апаратів і переважна більшість з них уже дісталася 500-кілометрової орбіти. Лише чотири супутники, як і раніше, продовжують набір висоти: це вже згаданий "Рассвет-3-23", а також супутники з номерами 14, 26 і 11. Після того, як всі вони досягнуть мети, угруповання має розпочати синхронний маневр для досягнення остаточних орбіт з висотою близько 8.

Графік набору висоти супутниками "Рассвет-3". Показані апарати, запущені у березні та липні 2026 рокуПодпись к фото

Ця досить велика (для такого типу супутників) висота відрізняє "Рассвет" від їхнього американського прототипу - супутників зв'язку компанії SpaceX. Базові орбіти Starlink знаходяться на висоті 550 кілометрів, і це дозволяє їм мінімізувати затримку зв'язку, зберігаючи при цьому низький рівень гальмування в атмосфері. Крім того, низька висота дозволяє забезпечити досить високий рівень сигналу Землі. Однак за обидві переваги доводиться платити великою кількістю апаратів на орбіті, яка для повноцінного покриття вимірюється тисячами штук (зараз на орбіті працюють майже 10 тисяч апаратів Starlink ).

SpaceX може дозволити собі стратегію використання нижчої орбіти з великою кількістю супутників за рахунок низької вартості виведення, а ось розробник "Світанок", компанія "Бюро-1440", обрала іншу стратегію. Вона має намір використовувати більш високі орбіти, які дозволяють знизити кількість необхідних супутників із тисяч до сотень, нехай і за рахунок втрати енергії сигналу та збільшення затримки.

Швидкий супутниковий зв'язок має важливе значення для ведення бойових дій у ході російсько-української війни. "Старлінки" не лише забезпечують війська широкосмуговим доступом, а й дозволяють віддалено керувати наведенням безпілотників через встановлені на них термінали для прийому сигналу.

Створення російського супутникового угруповання для широкосмугового доступу в інтернет фінансується в рамках національного проекту "Економіка даних". На нього планується спрямувати 102 млрд рублів з федерального бюджету та 329 млрд з власних коштів компанії.

Заявлено, що до кінця 2026 року кількість супутників "Рассвет" має зрости до 156; до кінця 2027 року - до 292, а до 2035 року - до 924. Для порівняння: Starlink зараз має понад 10 000 супутників на навколоземній орбіті. Це означає, що для постійного та суцільного покриття над Україною російська мережа поки що надто мала.

Однак експерти побоюються, що у довгостроковій перспективі Росія зможе усунути слабкість своєї системи зв'язку. Фахівець з радіотехнологій та радник президента України Сергій "Флеш" Бескрестнов попереджав, чому мережа супутників "Рассвет" у противника стане для нас проблемою:

"Зв'язок на фронтах у ворога покращиться - тут  все зрозуміло. Основна загроза полягає в тому, що ми зараз не можемо використовувати "Старлінк" для онлайн керування БПЛА над Росією. Він там не працює. А ось росіяни зможуть атакувати всю нашу країну за допомогою БПЛА з онлайн-керуванням через свої супутники. 

Рішення я бачу лише одне спрямувати всі сили на створення РЕБ проти "Рассвет". Поки є час. Я вважаю це завдання пріоритетним для себе", - пише "Флеш".

Підготував: Сергій Дага