Прорашистський уряд Угорщини ухвалив рішення про заборону в’їзду до Угорщини та Шенгенської зони трьом громадянам України: українському військовослужбовцю, активісту та лідеру громадської організації С14 Євгену Карасю, ексначальнику відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю Головного управління військової контррозвідки СБУ (1992-94), народному депутату Верховної Ради II-VI скликань (1994-2012) Григорію Омельченку та українському політичному консультанту та аналітику Борису Тізенхаузену.

Як повідомляє місцеве видання 24hu, про це на брифінгу уряду повідомив керівник апарату прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш. За його словами, Карась, Омельченко та Тізенхаузен нібито погрожували Угорщині тим, що "Україна може здійснити військовий напад" на країну або погрожували особисто голові угорського уряду Віктору Орбану або його родині.

У той же час видання зазначає, що угорські урядові ЗМІ поширили вирвану з контексту заяву Омельченка, щоб створити враження, ніби він погрожував родині Орбана, хоча насправді цього не було.

Тісенгаузен, за словами Гуляша, нібито обговорював питання відправки українських військ до Угорщини, а підставою для заборони в’їзду Карася стало те, що він очолює організацію, яку керівник апарату Орбана назвав "неонацистською групою", а також того, що він нібито погрожує Орбану та країні.

Як повідомлялося, днем раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, прибувши на саміт Європейського союзу, заявив, що Будапешт не підтримає жодного рішення стосовно України доки не отримає російської нафти через нафтопровід "Дружба", який був пошкоджений російським обстрілом у січні.

Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вважає, що його Орбан використовує Україну як зброю у своїй передвиборчій кампанії.

У той же день Служба безпеки України повідомила про викриття інформаційно-психологічної спецоперації спецслужб РФ проти етнічних угорців Закарпатської області: ті здійснювали фейкові дзвінки з погрозами угорцям, видаючи себе за українських правоохоронців та нібито учасників "націонал-патріотичних формувань" з вимогою залишити територію України та погрозами фізичною розправою. В СБУ закликали громадян не піддаватися на подібні провокації. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що викрита спецоперація вказує на втручання РФ в угорські вибори на боці Орбана.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович