Ілюстративне фото з відкритих джерел

Президент Росії Путін дедалі частіше вдається до ядерного шантажу, і ризик ядерної ескалації виявляється вищим, ніж готові визнати у світі. Про це йдеться в колонці, опублікованій у британському виданні The Telegraph.

За оцінками авторів, Кремль використовує ядерні погрози не лише як інструмент стримування, а й як частину інформаційної війни, аби лякати Захід. Ця стратегія частково спрацювала: після вторгнення Росії в Україну 2022 року багато західних країн діяли надто обережно саме через ці погрози.

Останні заяви експрезидента РФ Дмитра Медведєва спричинили не просто реакцію в медіа, а й реальні дії: президент США Дональд Трамп наказав наблизити два атомні підводні човни до російських берегів. Це може свідчити про те, що ядерна політика США починає формуватись під впливом соцмереж - і це тривожний сигнал.

Хоча ймовірність реального ядерного удару низька, вона не нульова. У Росії існує концепція "ескалації заради деескалації", яка передбачає точкове застосування ядерної зброї - спочатку для демонстрації, потім по безлюдних територіях, а далі - по стратегічних об’єктах.

У 2020 році Москва оновила ядерну доктрину: тепер ядерну відповідь можна застосувати не лише у разі загрози існуванню РФ, а й у разі масованого нападу звичайними засобами. Минулого року Путін ще більше знизив поріг для можливого ядерного удару.

Втім, попри регулярні погрози, Росія не відповіла на масштабну атаку України по авіаційній базі у червні. Це може свідчити, що Кремль і далі блефує, щоб замаскувати провали на фронті.

Автор колонки наголошує: найреальніший шлях зупинити Росію - підтримувати Україну, особливо засобами ППО. Бо інші сценарії можуть бути ще небезпечнішими.

Підготував: Сергій Дага