Станцію запустили за допомогою ракети-носія «Молния-М». Перші три ступені ракети-носія відпрацювали штатно, забезпечивши виведення головного блоку на опорну навколоземну орбіту. Однак на міжпланетну траєкторію станція не вийшла через аварію розгінного блоку.

Апарат залишився на навколоземній орбіті і протягом наступних 53 років його повільно тягнуло вниз, передає Роскосмос.

Більшість великих фрагментів космічного сміття — наприклад, старі супутники та відпрацьовані корпуси ракет — розпадаються під час польотів назад на Землю.

За даними EU SST, цей апарат має титанову оболонку, щоб витримувати екстремальні прискорення, нагрівання та тиск, вагу приблизно 500 кілограмів та діаметр в 1 метр. Найімовірніше, він «вижив» і досяг Землі майже неушкодженим, зазначають там.

Космічне агентство рф розрахувало, що апарат увійшов у щільні шари атмосфери о 9:24 10 травня за 560 км на захід від острова Середній Андаман і впав в Індійському океані на захід від Джакарти.

Однак нідерландський дослідник Марко Лангбрук заявив, що багато хто «безкритично» перейняв місце посадки, вказане «Роскосмосом», хоча «зовсім не зрозуміло, наскільки точне це місце, на чому воно ґрунтується і чи не слід було б більше довіряти іншим оцінкам».

Підготувала: Ніна Петрович