Під петицією про позбавлення Угорщини права голосу у Раді Євросоюзу підписалися 120 депутатів Європарламенту.

Про це повідомив депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі Сарвамаа.

За його словами, петицію підтримали євродепутати із різних політичних груп і з «кількох держав-членів».

«Підписи зібрані. Ми на крок ближче до того, щоб позбавити Орбана права голосу… Далі було б вкрай важливо якнайшвидше оцінити остаточну загальну підтримку ідеї петиції на пленарному засіданні», — прокоментував Сарвамаа.

На його думку, пропозиції, представлені у петиції, можуть бути включені до резолюції Європарламенту стосовно Угорщини, за яку депутати голосуватимуть наступного тижня.

Зокрема, Сарвамаа пропонує застосувати проти Угорщини процедуру відповідно до частини 2 статті 7 Договору про ЄС. Вона передбачає можливість призупинення певних прав, включно з голосом у Раді ЄС, щодо держави, яка неодноразово порушувала цінності Євросоюзу.

Петиція з’явилась після того, як голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що достроково залишить свою посаду, щоб балотуватися в Європарламент. Це може посилити роль Орбана в ЄС: він тимчасово головуватиме в Єврораді в разі, якщо лідери Євросоюзу не знайдуть заміну Мішелю.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович