19 серпня 1991 року, 29 років тому, в СРСР почався путч. Це стало початком розвалу Союзу. Наступні 3 дні стали переломними в українській історії.

Того дня зранку держтелебачення Союзу повідомило про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС), нібито «хворобу» президента та перехід обов'язків голови держави до Геннадія Янаєва. До голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука прибув представник заколотників з метою змусити його підтримати ДКНС. Кравчук відмовився підтримати переворот, і парламент зайняв вичікувальну позицію. Компартія залишалася при владі, підтримала ДКНС та прийняла до виконання його вимоги і рекомендації.

Леонід Кравчук о 16:00 год у виступі по українському телебаченню закликав громадян зберігати спокій і підкреслив, що надзвичайний стан Української РСР не стосується. Потім заявив про вихід з лав КПРС.

«Нам треба було самим щось робити, щоб не опинитися під завалами Радянського Союзу, а там було чому валитися дуже серйозно. Тому так, час (незалежності України) ДКНС наблизили. Але сказати, що вся Україна відразу стала готова до незалежності, я не можу», - казав Кравчук.

«О 4-й годині по телебаченню виступив Кравчук. Він повiв себе не як лідер, який протестує проти порушення Конституції. У його виступі про це жодного слова не було. Потім з'ясувалося, що на нього сильно тиснули. Але, звичайно, він очікував, чия візьме в Москвi – так тоді поводимося й тут. Але про всяк випадок вiн створив свiй маленький ГКЧП – комiтет, якому доручив стежити за порядком, щоб не було ніяких демонстрацій. Комiтет мав відслідковувати засоби комунiкацii, ксерокси. Щоб нiхто нiчого не друкував. Очолював цей комітет перший заступник голови уряду Костянтин Масик», - казав Лесь Танюк, голова комісії ВР України з питань культури і духовного відродження.

Шахтарі Донбасу оголосили безстроковий страйк і висунули вимогу заборонити всесоюзну й республіканську компартію. Почалися масові мітинги.