19:37 / 30.06.2020 Мир

Як Росія захищає себе у Гаазі

Гаазький окружний суд, що слухає справу про збиття авіалайнера MH17, пройшов черговий етап, пише ЄП.

"Європейська правда" детально розповідала про перебіг процесу та про докази, які представила прокуратура. Цього тижня свою позицію представили адвокати одного з обвинувачених, російського відставного підполковника Олега Пулатова.

Нагадаємо, на віртуальній лаві підсудних – четверо бойовиків. Обвинувачення у Гаазі висунуті чотирьом особам: Ігорю Гіркіну (який називав себе "міністром оборони" та "головнокомандувачем ДНР"), його заступнику Сергію Дубінському (в телефонних розмовах його також називали "полковником Петровським" або за позивним "Хмурий"), керівникові розвідпідрозділу "ДНР" Леоніду Харченку та бойовику, колишньому російському підполковнику Олегу Пулатову.

Останній вирішив найняти собі адвокатів (формально – сам, але за широким суспільним переконанням, їхній захист Пулатову забезпечує Росія, яка таким чином отримує доступ до матеріалів справи).

Слухання цього тижня лише додали аргументів на користь російської ролі у процесі.

Вспомните новость:Российские власти используют отказ в медпомощи как способ воздействия на политзаключенных - правозащитница Ольга Скрипник

Мовна стратегія захисту

Чи намагалися адвокати довести непричетність бойовиків до катастрофи MH17, у якій загинуло 298 людей?

Коротка відповідь: ні. Принаймні, поки що.

Від самого початку захист російського експідполковника пояснив, що не буде обговорювати питання вини, а акцентує увагу на тому, що розслідування неповне, що не доведено навіть збиття літака "Буком", а тому слідство повинно бути продовжене.

Детальні пояснення прокуратури про те, як і чому вона відсіяла усі інші версії, адвокатів не переконали.

Ораторські прийоми та демагогія одразу задали тон виступу. Адвокат росіянина заявив, що він з колегою – перші люди за шість років, хто так публічно ставить під сумнів проведене розслідування, йде проти течії і показує інший погляд на справу.

І цей погляд для Європи справді виявився новим – хоча збігся із наративами російської державної пропаганди.

Наприклад, він поскаржився на те, що тільки 30% уламків літака було знайдено, що зробило неможливою реконструкцію, придатну для криміналістичних досліджень. Або на те, що голландська прокуратура не могла безпосередньо отримувати дані з мобільних телефонів в Україні, що робить її в цьому сенсі залежною від СБУ.

Та основною думкою було те, що слідство було надто сконцентроване на сценарії про те, що авіалайнер збили російським "Буком" – а адвокати вважають це зовсім не доведеним.

Пояснюючи це, захист росіянина не гребував тим, щоби виривати фрази з контексту.

Цікавий приклад – сумніви захисту щодо перекладу фрази, яку ростовський диспетчер говорив у відповідь на запитання українського колеги, чи бачить той літак MH17. Росіянин відповів (мова оригіналу): "Не-не-не, ничего. Ничего не видим". Але у англійській мові немає таких множинних заперечень, тому в англомовних експертизах це перекладене так: "Yes, yes, yes, nothing. We see nothing"

Мабуть, таки важко голландцеві усвідомити, що у росіян твердження "ні, не бачу" і "так, не бачу" мають однаковий зміст – "не бачу".

Але ще цікавіше те, що саме про цю деталь перекладу як нібито доказ "брехні" прокуратури кілька днів тому заявляв такий собі "незалежний технічний експерт з Москви" Юрій Антіпов, якого активно цитують російські федеральні ЗМІ. Дуже швидко цей міф російської пропаганди перекочував у тези доповіді голландських адвокатів.

Загалом мовне питання викликало багато запитань у адвокатів, адже свідки з Донбасу, особливо анонімні, давали покази, як правило, російською або українською, а питання їм ставили невідомо якою мовою – то, може, там є помилка перекладу? Це треба дослідити, вважає захист.

Адвокати навіть заявили про необхідність допитати перекладачів розмов, перехоплених СБУ.

Звісно, адвокати мали пояснити, звідки в них така упередженість до СБУ – і вони це зробили, пояснивши, що метою спецзліжб є не встановлення правди, а захист національних інтересів. Для ілюстрації цього аргументу захист росіянина показав нарізку відео – виступ Коліна Пауелла 5 лютого 2003 року з доказами проти Іраку та його інтерв’ю через 14 років де він визнає, що кожне слово його презентації було затверджено ЦРУ.

Тобто ЦРУ довіряти не можна, тому й СБУ теж. Так, це не жарт, це дійсно стало аргументом захисту.

Цемах і компанія

ЄвроПравда не раз писала, що видача росіянам викраденого розвідниками на Донбасі Володимира Цемаха (його вважають командиром ППО Сніжного у 2014 році) неодмінно буде використана проти України та проти слідства у справі МН17.

Черговим підтвердженням цього стали нинішні слухання.

Захист взяв на озброєння покази Цемаха, які той дав голландцям, коли перебував у СІЗО. Він заявив, що ніколи не бачив "Бука". Тепер адвокати кажуть, що Цемах – це ключова фігура для основного сценарію, без розслідування ролі якого справу не можна слухати.

Також захист вважає, що оцінити роль обвинувачених неможливо без відповідей на питання, хто запустив ракету, хто віддав наказ, якою була мета запуску ракети, яким був ланцюг командування з РФ і яке підпорядкування тощо. А отже, на їхню думку, справа, що розслідувалася понад п’ять років із проведенням неймовірно детальних експертиз, досі є "сирою", а прокурори керувалися бажанням передати до суду "хоч щось".

Окремий розділ свого виступу адвокат назвав "Довіра до України" (Reliance on Ukraine).

Мовляв, уся інформація та докази, які надавала Україна, були спрямовані лише на доведення російського "Бук"-сценарію, а інші докази відсіювалися.

Більшість телефонних розмов, що їх як докази отримала JIT, були від СБУ. А СБУ довіряти не варто, вважають адвокати, бо невідомо, які записи ця служба приховала. Також СБУ надала показання свідків, яких в Україні звинувачують в інших злочинах, тому їхні свідчення не можуть вважатись надійними.

А ще – деякі уламки літака, на думку адвокатів росіянина, могли підкинути в Україні.

Загалом, на думку захисту, робота JIT була заангажованою, а Україна мала завеликий вплив на розслідування.

Зірка роспропаганди як "доказ" проти України

Та головним завданням адвокатів росіянина, схоже, було показати, що версія про збиття цивільного авіалайнера російським комплексом "Бук" – далеко не єдина. Тому вони всіляко шукали зачіпки, які б свідчили, що слідство не остаточно виключило інші сценарії.

Передусім – про те, що загибель МН17 стала результатом воєнного злочину української армії.

Один з адвокатів Пулатова, серед іншого, припустив, що Україна використовувала цивільні літаки в зоні АТО як живий щит.

Як доказ цього він продемонстрував відео від 18 червня 2014 року (тобто записане за місяць до збиття MH17). На ньому Єлєна із "ополчєнія Словянська" говорить, що у місті немає електрики, тому люди набирають воду з фонтана (у якому вода чомусь є) і щодня їх бомбить хунта.

Але адвоката у словах Єлєни зацікавило ось це: вона нібито бачила, як український бомбардувальник підлетів, захований за цивільним літаком (примітка: пасажирські лайнери у цьому районі йдуть на крейсерській висоті понад 10 км), і потім бомбив житлові райони, після чого знову сховався за цивільним літаком, таким чином провокуючи "ополчєніє" на дії, в яких би загинули невинні пасажири.

Логічний ряд від голландського адвоката виглядає так (майже дослівно): якщо український літак літав там, де були і цивільні лайнери, значить, він міг використовувати їх як живий щит. А отже, прокуратура не презентувала повною мірою природу конфлікту і "можливі воєнні злочини" України.

Друга нідерландська захисниця росіянина також зупинилася на цій версії. Вона ще раз повернулася до "свідчень" "ополчєнки" та додала ще декілька відеороликів, тепер вже авторства Russia Today.

Наприклад, опитування хлопців, які грають у футбол і висловлюють думку, що це українські винищувачі збили MH17. Після демонстрації цих відео адвокатка заявила претензію слідству: жоден із цих "свідків" не був допитаний, а отже, версія не виключена.

Облишимо в стороні очевидно розбіжність між цими твердженнями і логікою. Значно цікавіше зупинитися на особі пані, "свідчення" якої використали адвокати у Гаазі.

Ця дівчина добре відома тим, хто стежить за інформаційним фронтом війни на Донбасі.

Це – Олена Колєнкіна, вона дійсно жила до війни у Слов’янську, а після початку конфлікту стала одним з облич тамтешньої пропаганди, регулярно виступаючи як "свідок злочинів хунти". В Youtube є відео, записане навесні або на початку літа 2014 року, на якому проросійський кримчанин Сергій Кореченков вчить її, як "ефективніше" розповідати про злочини України за написаним для неї текстом.

А ще Колєнкіна у 2014 році одружилася з відомим російським бойовиком Арсеном Павловим, більше відомим як "Моторола" (що, звісно, не позбавляє Олену права давати показання, але ставить ще нижчу планку їхньої неупередженості).

З якою метою захист долучає аж настільки скомпрометованих свідків?

Чи то через брак інших варіантів? Чи то стратегія захисту більш медійна, ніж ґрунтована на фактах? Чи захист справді сподівається, що з десятків подібних заперечень хоч якісь будуть сприйняті суддями?

Про це можна лише здогадуватися.

Гроші за час

Це – далеко не всі варіанти, які є альтернативними до основної версії слідства, за якою літак збив конкретний ідентифікований комплекс "Бук", завезений з Росії і евакуйований туди ж.

Захист росіянина пропонував ще раз розглянути також низку інших варіантів, які вже відкинула прокуратура.

Наприклад, хіба можна відкидати версію того, що лайнер збили українці, лише на тій підставі, що ракету запустили з території, контрольованої "ДНР"? Ні! На думку адвокатів, українці такі підступні, що могли з "Буком" проникнути на територію під контролем ДНР і запустити ракету звідти.

І це не жарт, ця версія дійсно звучала від них під час слухань.

Варто зауважити: захист росіянина чудово усвідомлював, що не може довести правдивість своїх версій, а тому визнавав, що всі ці альтернативні сценарії адвокат називає малоймовірними – їх треба було детальніше розслідувати, щоб виключити.

Це цілком лягає у стратегію російського захисту – затягувати справу так довго, як можливо.

Приміром, адвокати просять дати їм додаткові щонайменше вісім тижнів на підготовку юридичної позиції – але не зараз, а після їхнього візиту до Пулатова, який може відбутися після пом’якшення карантинних заходів.

Чи підтримає суд додаткову відстрочку? Зважаючи на якість аргументів – далеко не факт.

А ще у Гаазі пролунали окремі елементи з базового набору російської пропаганди про Україну. Зокрема, судді почули, що "Януковича усунули від влади прозахідні націоналісти(!)", які влаштували у Києві "насильницький конфлікт" та навіть взяли у полон 60 поліцейських. І все це, на думку адвокатів, має дослідити гаазький суд, якщо хоче, щоби його рішення було зваженим.

Втім, зрозуміло, що захист Пулатова використав ще не всі наявні козирі. Зокрема, адвокати ще не пробували довести, що Пулатов, Гіркін і компанія мають "імунітет комбатантів", і не оскаржували юрисдикцію Гаазького суду, хоча цього від них очікували чи не в першу чергу.

Загалом у цій стратегії захисту, яка може здаватися дивною, є чітка логіка.

Росії потрібно якомога далі відтягнути фінальне рішення суду, яке може відкрити дорогу для переслідування наступного рівня військового керівництва. А команді нідерландських адвокатів, яка отримує погодинну оплату, тим більше вигідно, щоби цей процес тягнувся довше і довше.

Отже, виконувати волю російського замовника команда гаазьких адвокатів буде із щирим натхненням.