Після серії терактів в Україні у Міністерстві внутрішніх справ та Службі безпеки України заявили про необхідність врегулювання роботи Telegram — месенджера, який часто використовують для вербування виконавців диверсій. Втім, проблема не обмежується лише питаннями безпеки. Паралельно існує ще одна загроза — мережі анонімних каналів-“медіакілерів”, що роками працюють на перетині політики, бізнесу та чорного піару. За наявною інформацією, до їх створення можуть бути причетні засновники агенції TOBA Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук.

Про це пише видання Інформатор UA.

Як повідомляли журналісти “Української правди” у розслідуванні про Telegram як інструмент політичного впливу, подібні публікації нерідко поєднують реальні факти з маніпуляціями або вигаданими деталями. Сценарій типовий: спочатку з’являється дискредитаційний “злив”, а згодом — пропозиція “врегулювати питання”. Фактично йдеться про медіарекет, замаскований під інсайдерську інформацію. За словами народного депутата Ярослава Железняка, вартість замовних дописів у таких каналах може становити від 2 до 4 тисяч доларів.

Десятки мільйонів підписників без редакції та відповідальності

Народний депутат Ярослав Железняк, відомий як “Залізний нардеп”, оприлюднив розслідування, у якому назвав імовірних власників топових анонімних каналів із сумарною аудиторією понад 30 мільйонів підписників. За його даними, ці ресурси синхронно атакували Національне Стокорупційне бюро України та Спеціалізовану Стокорупційну прокуратуру, водночас просуваючи інтереси Банкової.

До двійки найбільших каналів він відніс Times of Ukraine та “Україна онлайн”, які, за його інформацією, пов’язані з Олегом Арутюнянцом і Богданом Тимощуком — засновниками агенції TOBA.

На сайті агенції зазначається, що Богдан Тимощук є одним із перших, хто запустив Telegram-рекламу в Україні як системний бізнес-інструмент, а також співвласником мережі Telegram-каналів із 7 мільйонами підписників в Україні та 70 мільйонами у світі. Олег Арутюнянц позиціонується як партнер і стратег розвитку Telegram-екосистеми та співвласник мережі каналів із 6 мільйонами підписників в Україні та 70 мільйонами у світі.

Як повідомляє “Громадське радіо” з посиланням на Железняка, обидва нібито перебувають у запасі СБУ та отримали бронювання у 2024 році. За словами депутата, Служба безпеки підтвердила цю інформацію.

“Чорна скриня” видалених постів і механіка тиску

Дослідження Інституту масової інформації показало, що Telegram-канали з мільйонною аудиторією в середньому видаляють близько 13% опублікованого контенту. Рекордний показник зафіксовано у Times of Ukraine — 58% дописів було видалено в межах моніторингового періоду. Така практика дозволяє швидко поширити дискредитаційний матеріал, досягти потрібного ефекту, а потім прибрати його з публічного доступу.

Типова схема, за описом, виглядає так:

• інформаційна атака або “злив”;

• репутаційні втрати для бізнесу чи посадовця;

• пропозиція оплатити видалення матеріалу або розміщення контрпублікації;

• повторення циклу.

Наслідки виходять за межі окремих історій. Страждає довіра до державних інституцій, інвестори отримують сигнал про нестабільність і токсичність ринку, а Стокорупційні органи — хвилі дискредитації. В умовах війни це набуває ознак загрози національній безпеці.

За даними джерел Ярослава Железняка у правоохоронних органах та Офісі президента, телеграм-напрям імовірно курує Департамент захисту національної державності СБУ. Співробітники цього підрозділу у 2024 році фігурували в історії зі стеженням за журналістами Bihus.Info. За словами депутата, департамент також згадувався у контексті атак на НАБУ та САП.

Наразі Железняк повідомив, що направив офіційні запити до правоохоронних органів із проханням перевірити викладену інформацію та надати публічні роз’яснення.

Виклик для держави

Тіньова Telegram-екосистема, за оцінками, генерує мільйонні прибутки без сплати податків та формує інформаційний порядок денний для значної частини суспільства, не маючи редакційних стандартів чи юридичної відповідальності. Коли такі канали використовуються як інструмент політичного впливу або інформаційних операцій, це створює ризики для демократичних процесів.

Питання врегулювання діяльності Telegram в Україні потребує балансу між свободою слова та безпекою. Водночас очевидно, що анонімна медіаінфраструктура з багатомільйонними аудиторіями дедалі важче вписується в статус “сірої зони”.