Вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій.

Міжнародна група вчених під керівництвом оксфордського археолога Ендрю Вілсона виявила в зразках гренландського льоду сліди викидів свинцю, що відбулися між 1100 роком до нашої ери і 800 роком нашої ери.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає "Уніан" з посиланням на phys.org. Виявилося, що вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій.

Значна частина свинцю потрапляла в атмосферу через видобуток срібла, яке використовувалося для виготовлення монет, після чого він переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Тут частинки металу осідали разом з пилом і краплинами води, потрапляючи у льодовики. Це дозволяє встановити зв'язок між рівнями свинцю в льоді й станом економіки тих часів.

Дослідники вивчили рівні свинцю з витягнутих кернів, провівши більше 21 тисячі вимірювань, що охоплюють 1900-літній період.

Відзначається, що викиди важких металів збільшувалися ще в 900 роках до нашої ери, коли фінікійці розширювали мережу торговельних маршрутів в західному Середземномор'ї.

Забруднення досягало найвищої точки в період розквіту Римської імперії (I-II століття нашої ери) - тоді воно було вшестеро більшим, ніж у доримський період (XI століття до н. е..). Лише після 165 року (час епідемії Антонінової чуми) видобуток різко падає на той самий початковий рівень, на якому і залишається на довгі століття.

Зниження концентрації свинцю відбувалося синхронно з епідеміями чуми, а також у часи воєн і політичних криз. Крім того, в останні 80 років існування Стародавнього Риму викиди важкого металу зменшилися майже в чотири рази.