Ілюстративне фото з відкритих джерел

Гігантські восьминоги, схожі на “кракенів”, могли бути одними з ключових хижаків в океанах крейдового періоду та конкурувати з великими морськими рептиліями. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science, повідомляє The Guardian.

Вчені проаналізували десятки нововиявлених скам’янілостей і дійшли висновку, що деякі давні види восьминогів досягали до 19 метрів у довжину. За розмірами вони могли не лише змагатися з верхівковими хижаками того часу, такими як мозазаври та плезіозаври, а й, імовірно, полювати на них.

Ключовим доказом стали скам’янілі щелепи – єдина тверда частина тіла восьминогів, яка добре зберігається. На них виявили характерні сліди зношення, що свідчать про регулярне дроблення твердих структур, зокрема кісток і панцирів. Вік деяких із цих знахідок сягає 100 мільйонів років.

“Наше дослідження показує, що це були не просто збільшені версії сучасних восьминогів. Це були гігантські хижаки на самому верху морського харчового ланцюга крейдового періоду. Це змінює уявлення про те, що ті океани контролювали лише великі хребетні”, – сказав палеонтолог Університету Хоккайдо Ясухіро Іба.

Через те, що м’які тканини восьминогів майже не зберігаються у викопному вигляді, про їхніх давніх представників відомо небагато. Тому дослідники зосередилися на аналізі щелеп. Команда повторно вивчила 15 великих скам’янілих зразків, які раніше вважали такими, що належать кальмарам-вампірам. Новий аналіз показав, що вони належать до групи давніх родичів восьминогів – Nanaimoteuthis.

За допомогою цифрової візуалізації вчені також виявили ще 12 щелеп в крейдових породах віком від 72 до 100 мільйонів років. Один із видів – Nanaimoteuthis haggarti – мав щелепу більшу, ніж в сучасного гігантського кальмара, якого раніше вважали найбільшим безхребетним.

Використовуючи співвідношення розміру щелеп і довжини тіла у сучасних восьминогів, дослідники оцінили, що довжина N. haggarti могла становити від 7 до 19 метрів. Це потенційно робить його найбільшим безхребетним із відомих науці.

Сучасні восьминоги не ковтають здобич цілком: вони захоплюють її щупальцями, а потім розбирають щелепою. Сліди зношення на давніх зразках вказують, що їхні предки використовували подібну стратегію. У найбільших особин щелепи були сильно стерті: гострі краї з часом ставали тупими й округлими, також видно сколи та подряпини.

“Ймовірно, він використовував довгі щупальця, щоб захоплювати здобич, а потужні щелепи – щоб дробити тверді структури, такі як панцирі чи кістки. Сильне зношення щелеп вказує на регулярну обробку твердої здобичі”, – пояснив Іба.

До раціону цих тварин могли входити кісткові риби, панцирні організми і, можливо, великі морські рептилії, зокрема мозазаври.

Дослідники також звернули увагу, що щелепи зношені нерівномірно – більше з одного боку. Це може свідчити про “бокову” поведінку, подібну до праворукості або ліворукості в сучасних восьминогів, які використовують одні щупальця для дослідження, а інші – для захоплення їжі.

“Це свідчить, що ці тварини були не лише сильними, а й складно організованими хижаками з розвиненою поведінкою”, – підсумував Іба.

Підготував: Сергій Дага